фото з відкритих джерел
В Україні пропонують суттєво посилити відповідальність за публічне відтворення російської музики у громадських місцях
Відповідна петиція, зареєстрована на сайті Кабінету Міністрів України, передбачає збільшення штрафів для громадян до 34 тисяч гривень, а для юридичних осіб – до 170 тисяч гривень.
Крім того, ініціатори звернення пропонують запровадити додаткові санкції за повторні та систематичні порушення.
Автори петиції наголошують: чинне законодавство фактично не працює через надто м’яке покарання.
Наразі за порушення заборони на публічне відтворення російського музичного контенту передбачений штраф від 17 до 170 гривень, що, на думку ініціаторів, не виконує ані превентивної, ані каральної функції.
У петиції №41/010180-26еп йдеться про необхідність внесення змін до статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Автори звернення закликають уряд терміново підготувати відповідний законопроєкт та передати його на розгляд Верховної Ради.
Зокрема, пропонується встановити такі санкції:
- для фізичних осіб – штраф від 17 000 до 34 000 гривень;
- для юридичних осіб – від 85 000 до 170 000 гривень;
- за повторне порушення протягом року – штраф у подвійному розмірі;
- за систематичні порушення для закладів – тимчасове припинення діяльності до 90 діб.
На думку авторів петиції, лише суттєве фінансове покарання може змусити порушників дотримуватися законодавства.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Україна значно посилила обмеження щодо російського культурного продукту
Зокрема, частина 2 статті 15 Закону України «Про культуру» забороняє публічне відтворення російської музики у закладах торгівлі, громадського харчування, сфері послуг та інших публічних просторах.
Втім, проблема контролю за виконанням закону залишається актуальною. У соцмережах регулярно з’являються відео та повідомлення про випадки, коли російська музика продовжує звучати у кафе, ресторанах, салонах краси, на пляжах або приватних заходах у громадських місцях.
Саме це, на думку авторів петиції, свідчить про необхідність жорсткішої відповідальності.
Питання російського культурного продукту в Україні давно перестало бути лише дискусією про музику чи шоу-бізнес
Після 2022 року воно набуло політичного та безпекового значення.
Прихильники посилення заборон вважають, що російська музика є частиною так званої «м’якої сили» держави-агресора та інструментом культурного впливу. В умовах війни, коли Росія щодня атакує українські міста, публічне використання російського контенту багато українців сприймають як неповагу до жертв війни та інформаційну загрозу.
Крім того, частина коштів від прослуховування музики може надходити російським правовласникам, артистам або компаніям, які сплачують податки в РФ.
Водночас тема викликає і дискусії щодо меж державного втручання у культурний простір
Деякі юристи та правозахисники наголошують, що надмірне посилення штрафів може викликати питання щодо пропорційності покарання та механізмів контролю.
Окремо постає питання практичного застосування нових санкцій:
- хто саме фіксуватиме порушення;
- як визначатиметься факт публічного відтворення;
- чи поширюватиметься відповідальність на приватні заходи;
- хто ухвалюватиме рішення про тимчасове закриття закладів.
Експерти також звертають увагу, що ефективність таких обмежень значною мірою залежить не лише від штрафів, а й від системної інформаційної політики держави та підтримки українського культурного продукту.
Від початку великої війни в Україні триває активний процес культурного дистанціювання від Росії
З українського ефіру зникають російські фільми та серіали, скорочується присутність російськомовного контенту, а українська музика переживає безпрецедентне зростання популярності.
На цьому тлі петиція про збільшення штрафів стала продовженням ширшої суспільної тенденції – посилення захисту українського інформаційного та культурного простору.
Ініціатива щодо збільшення штрафів за публічне відтворення російської музики демонструє, наскільки чутливою для українського суспільства залишається тема культурного впливу Росії під час війни
Попри можливі дискусії щодо механізмів реалізації та пропорційності покарань, сама поява такої петиції свідчить про запит суспільства на жорсткішу державну реакцію у питаннях інформаційної та культурної безпеки.
Чи підтримає уряд відповідні зміни – залежатиме від політичної волі, суспільної підтримки та готовності парламенту переглядати чинне законодавство в умовах війни.
Джерело: Судово-Юридична Газета
