фото: REUTERS/WANA/Majid Asgaripour
Загострення ситуації навколо Ірану після серії спільних ударів США та Ізраїль стало одним із ключових факторів глобальної безпекової нестабільності
Події, що розгорнулися наприкінці лютого – березні 2026 року, мають не лише військовий, а й економічний та геополітичний вимір, безпосередньо впливаючи на енергетичні ринки, міжнародну безпеку та роль України у світових процесах.
28 лютого США та Ізраїль завдали серії ударів по об’єктах на території Іран, зокрема в столиці — Тегеран
За заявами Дональд Трамп, метою операції стало знищення ракетної програми Ірану та обмеження його впливу через підтримку збройних угруповань у регіоні.
У відповідь Іран здійснив атаки на американські об’єкти та інфраструктуру в сусідніх країнах, а також оголосив про обмеження судноплавства в стратегічно важливій Ормузька протока.
Цей крок став одним із найсерйозніших викликів глобальній енергетичній безпеці за останні роки.
Додатковим фактором ескалації стала ліквідація верховного лідера Ірану Алі Хаменеї внаслідок ударів, що фактично означило зміну політичного керівництва країни. Новим лідером, за даними іранських джерел, став Моджтаба Хаменеї.
Особливу увагу міжнародної спільноти привернуло рішення Ірану щодо обмеження проходу суден через Ормузьку протоку — один із найважливіших енергетичних маршрутів світу, через який транспортується близько 20% глобальних поставок нафти та скрапленого газу
У ноті до Організація Об’єднаних Націй Іран заявив, що дозволятиме прохід лише «неворожим» суднам за умови координації з його владою.
Судна країн, які Тегеран вважає учасниками агресії, зокрема США та Ізраїлю, доступу не матимуть.
Це рішення вже призвело до серйозних наслідків для світових ринків. У низці європейських країн, зокрема у Словенія та Словаччина, зафіксовано дефіцит пального та запроваджено обмеження на його продаж. Це свідчить про швидкий ефект навіть часткового порушення глобальних логістичних ланцюгів.
На тлі військової ескалації з’явилися заяви про можливе дипломатичне врегулювання
Дональд Трамп повідомив про «продуктивні переговори» з Іраном та навіть заявив, що Тегеран нібито погодився відмовитися від ядерної зброї.
Втім, офіційний Тегеран цю інформацію заперечив, що свідчить про відсутність єдиної переговорної позиції та високий рівень інформаційного протистояння.
На тлі подій Україна поступово посилює свою роль у сфері міжнародної безпеки
Президент Володимир Зеленський повідомив про направлення українських фахівців до країн Перської затоки для допомоги у протидії іранським дроновим атакам.
Цю інформацію підтвердив і постійний представник України в ООН Андрій Мельник, який заявив, що українські спеціалісти вже допомагають партнерам перехоплювати безпілотники та будувати системи протиповітряного захисту.
Окремо Мельник наголосив на поглибленні військової співпраці між Росією та Іраном, назвавши її серйозною загрозою міжнародній безпеці. За його словами, йдеться не лише про передачу технологій, а й про спільне використання дронів та розвідувальних даних.
Додатковим елементом ескалації стали удари по енергетичних об’єктах Ірану, зокрема в містах Ісфахан і Хорремшахр
Попри відсутність масштабних жертв, такі атаки підвищують ризики для енергетичної стабільності країни та регіону загалом.
Ситуація навколо Ірану демонструє, наскільки тісно пов’язані між собою військові конфлікти, глобальні енергетичні ринки та міжнародна політика
Обмеження судноплавства в Ормузькій протоці вже вплинуло на економіку Європи, а подальша ескалація може мати ще серйозніші наслідки.
Водночас Україна, яка раніше виступала переважно як об’єкт міжнародної безпекової допомоги, поступово трансформується у суб’єкта, здатного надавати власну експертизу у сфері оборони. Це свідчить про зміну її ролі у глобальній системі безпеки.
Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам перейти від військового протистояння до реального дипломатичного діалогу — або ж світ опиниться перед новим витком масштабної кризи.
Джерело: Суспільне Новини
