фото колаж: РБК-Україна
Протистояння між державним поштовим оператором та фінансовим регулятором у 2026 році вийшло за межі технічного спору і перетворилося на системний конфлікт, що зачіпає питання корпоративного управління, регуляторного контролю та майбутнього фінансової інклюзії в Україні
Його епіцентр — намір «Укрпошти» створити власний банк та позиція НБУ щодо готовності компанії до такого кроку.
Нова фаза протистояння розпочалася у березні 2026 року після того, як НБУ оштрафував «Укрпошту» на 255 тис. грн за відмову надати повний пакет документів щодо діяльності наглядової ради
Регулятор вимагав, зокрема, протоколи засідань — інструмент оцінки якості корпоративного управління.
У НБУ пояснюють: такі документи є необхідними для перевірки того, чи наглядова рада реально виконує свої функції та чи не концентрує менеджмент надмірні повноваження. Регулятор також неодноразово вказував на системні проблеми з управлінням ризиками та корпоративною структурою компанії.
Водночас генеральний директор Ігор Смілянський наполягає, що вимоги НБУ виходять за межі його компетенції
За його словами, компанія надала всю інформацію щодо платіжних послуг, які підпадають під регулювання, але відмовилася передавати внутрішні матеріали, що не стосуються цієї сфери.
Фактично сторони по-різному трактують межі повноважень регулятора:
- Позиція НБУ: регулятор має право отримувати документи, що підтверджують належне корпоративне управління, адже це критично для ліцензованих фінансових установ.
- Позиція «Укрпошти»: розкриття внутрішніх дискусій наглядової ради може порушити незалежність органу та створити ризики надмірного втручання державних органів.
Додатковим фактором напруги стали публічні заяви НБУ, де було поставлено під сумнів управлінську компетентність керівництва компанії. У відповідь Смілянський підкреслив, що за дев’ять років роботи в компанії не було зафіксовано корупційних скандалів, але від судового позову щодо репутації поки утримався.
Окремий аспект конфлікту — стан наглядової ради «Укрпошти»
За даними компанії, наразі вона працює у неповному складі (4 із 7 членів), а частина повноважень незалежних директорів завершується.
У НБУ наголошують, що тривалий час орган не був повноцінно сформований, що створює ризики для корпоративного управління. У свою чергу, в «Укрпошті» звинувачують регулятора у затягуванні погодження кандидатів, що, на їхню думку, і стало причиною кадрового дефіциту.
Ключовий стратегічний елемент конфлікту — плани «Укрпошти» створити власний банк фінансової інклюзії
Відповідний закон було ухвалено наприкінці 2025 року.
Він передбачає новий тип банківської установи з обмеженим функціоналом:
- базові платіжні послуги;
- відкриття рахунків і карт;
- мікрокредитування.
Ідея полягає у розширенні доступу до фінансових послуг у сільських, віддалених та прифронтових регіонах, де традиційна банківська інфраструктура обмежена.
Аргумент «Укрпошти» очевидний: компанія має мережу відділень у кожному населеному пункті, що дає їй унікальну логістичну перевагу.
У Нацбанку підкреслюють, що створення банку — це не лише доступ до інфраструктури, а насамперед відповідність жорстким вимогам:
- достатній капітал;
- прибутковість;
- ефективне управління ризиками;
- незалежна наглядова рада.
Саме тут і виникає головний бар’єр: «Укрпошта» тривалий час демонструє збиткову діяльність, що ставить під сумнів її готовність до банківського бізнесу.
У відповідь компанія заявляє про переоцінку власного капіталу, яка, за словами керівництва, дозволить вийти на рівень у кілька мільярдів гривень — достатній для створення банку
Втім, навіть після цього залишаються інші вимоги — зокрема щодо прибутковості та корпоративного управління. Крім того, компанія вказує, що НБУ досі не затвердив процедуру отримання ліцензії для банків фінансової інклюзії, що фактично блокує процес.
Акціонер компанії — Міністерство розвитку громад і територій — зайняв обережну позицію, підтримуючи ідею фінансової інклюзії, але не вступаючи у відкритий конфлікт із регулятором
У парламенті ситуацію оцінюють критично. Зокрема, Данило Гетманцев закликав сторони припинити публічне протистояння та перевести дискусію в конструктивне русло.
Експерти ж вбачають глибшу проблему — відсутність єдиної державної стратегії щодо поєднання жорсткої монетарної політики та розширення доступу до фінансових послуг.
Загострення відносин між НБУ та «Укрпоштою» має ширші наслідки, ніж корпоративний спір:
- затримка створення банку фінансової інклюзії;
- обмеження доступу до банківських послуг у віддалених регіонах;
- зниження довіри до державних інституцій;
- політизація економічних рішень.
Фактично, конфлікт демонструє зіткнення двох підходів: регуляторного консерватизму та прагнення до швидкого розширення фінансових сервісів.
Конфлікт між «Укрпоштою» та НБУ — це не лише суперечка щодо документів чи штрафу
Це індикатор системної дилеми: як забезпечити фінансову стабільність і водночас розширити доступ до базових фінансових послуг.
Без узгодженої позиції держави та ефективного діалогу між ключовими інституціями запуск банку фінансової інклюзії може затягнутися. А отже — відкладеться і вирішення проблеми фінансової ізольованості значної частини населення України.
Джерело: РБК-Україна
