фото: freepik
Військовий конфлікт навколо Іран уже виходить за межі регіонального протистояння і дедалі відчутніше впливає на глобальну економіку
Зростання вартості енергоносіїв, перебої з логістикою та подорожчання добрив формують ланцюгову реакцію, яка неминуче доходить і до українського споживача.
Експерти попереджають: після пального наступним етапом стане зростання цін на продукти харчування, а загальна інфляція може перевищити очікувані показники.
Першим сигналом стали стрімкі коливання на енергетичних ринках
Нафта марки Brent за короткий період зросла з близько 70 доларів за барель до пікових значень у понад 100 доларів, а в окремі дні — до 119 доларів.
Ключовим фактором стала нестабільність у районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти.
Паралельно подорожчав і природний газ у Європі — до 50–60 євро за МВт-год
Це безпосередньо впливає на виробничі витрати в енергозалежних секторах, зокрема аграрному.
В Україні наслідки вже відчутні: у березні споживча інфляція прискорилася до 1,7% у місячному вимірі та до 7,9% у річному.
Найбільше зросли ціни на пальне — більш ніж на 13%, що створює основу для подальшого подорожчання товарів і послуг.
Зростання цін на енергоносії запускає класичний ефект доміно
Паливо є ключовою складовою собівартості аграрної продукції — його частка може сягати 9–12%. Додатковий тиск створює подорожчання добрив, поставки яких також залежать від стабільності морських маршрутів.
У підсумку, за оцінками експертів аграрного ринку, собівартість виробництва окремих культур може зрости до 13%.
Хоча поточна посівна кампанія частково захищена завдяки завчасним закупівлям ресурсів, вплив подорожчання стане відчутним на наступних етапах — під час обробки, збору врожаю та логістики.
Саме тоді, за словами економістів, ціни почнуть швидше переноситися на кінцевого споживача. Першими під удар потраплять продукти харчування та імпортні товари з високою логістичною складовою.
Аналітики прогнозують, що інфляційний тиск в Україні матиме хвильовий характер
Перший етап очікується вже найближчими місяцями — як прямий наслідок подорожчання пального та імпортної продукції. Другий можливий восени, коли аграрії почнуть формувати витрати на новий виробничий цикл.
Важливим фактором залишається врожай.
Якщо він буде достатнім, це частково компенсує зростання витрат. У разі ж слабкого сезону ринок може зіткнутися з подвійним тиском — як з боку витрат, так і з боку обмеженої пропозиції.
У Національний банк України не виключають перегляду макроекономічних прогнозів
За попередніми оцінками, війна на Близькому Сході може додати до інфляції ще 1,5–2,8 відсоткових пункти. Це означає, що фактичний рівень зростання цін у 2026 році може перевищити 10%.
Керівництво регулятора характеризує поточну ситуацію як балансування «на лезі бритви», підкреслюючи високий рівень невизначеності.
Міжнародні інституції також переглядають свої прогнози
Міжнародний валютний фонд знизив очікування зростання світової економіки та розглядає кілька сценаріїв розвитку подій — від швидкого завершення конфлікту до затяжної кризи з ризиками глобальної рецесії.
У разі негативного сценарію ціни на нафту можуть утримуватися на рівні понад 100 доларів за барель, інфляція у світі зростатиме, а темпи економічного розвитку сповільняться до критичних значень.
Подібні процеси вже спостерігалися під час фінансової кризи 2008 року та пандемії COVID-19.
Війна в Ірані стає одним із ключових зовнішніх факторів, що формують економічну динаміку 2026 року
Для України це означає посилення інфляційного тиску, ризик подорожчання базових товарів і необхідність оперативного реагування на нові виклики.
У короткостроковій перспективі головне питання полягає не лише в тому, наскільки швидко зростатимуть ціни, а й у здатності економіки адаптуватися до зовнішніх шоків. Від розвитку ситуації на Близькому Сході залежить, чи стане нинішнє подорожчання тимчасовим явищем, чи переросте у тривалу економічну турбулентність.
Джерело: РБК-Україна
