фото: Roberto Schmidt/Getty Images
Світ опинився на межі нової енергетичної турбулентності через війну між США та Іраном і блокування стратегічної Ормузької протоки
На цьому тлі адміністрація Дональда Трампа намагається укласти швидку угоду з Тегераном, однак її умови вже викликають запитання — як політичні, так і економічні.
«Односторінкова угода»: компроміс чи відступ
За даними Axios, Вашингтон запропонував Ірану укласти меморандум про взаєморозуміння — документ усього на одну сторінку з 14 пунктами, який має зупинити бойові дії та визначити рамки подальших переговорів.
Ключові положення угоди передбачають:
- мораторій Ірану на збагачення урану;
- часткове зняття санкцій із боку США;
- розблокування заморожених іранських активів;
- відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
Втім, показово, що головна вимога США — повне згортання ядерної програми Ірану — фактично не фігурує у новій пропозиції. Це може свідчити про зміну позиції Білого дому під тиском обставин.
Державний секретар Марко Рубіо заявив, що США вже досягли цілей «наступальної фази» і переходять до забезпечення безпечного судноплавства.
Іран блокує Ормузьку протоку понад два місяці, що стало ключовим фактором глобальної кризи
Через цей вузький морський коридор проходить понад 20% світових постачань нафти і газу.
Тегеран вже заявив про нові правила проходження:
- обов’язкове попереднє погодження маршруту;
- отримання дозволу від іранської сторони;
- можливе запровадження мит і «репарацій» для суден «ворожих країн».
Такі кроки фактично означають частковий контроль над глобальними енергетичними потоками, що суперечить міжнародним нормам, але залишається інструментом політичного тиску.
З початку конфлікту наприкінці лютого ціни на нафту зросли з приблизно $70 до понад $100 за барель
Наприкінці квітня Brent досяг пікового значення у $126.
Це вже спричинило:
- різке подорожчання пального у США (до $6 за галон у деяких штатах);
- зростання витрат у ЄС — понад $28 млрд лише за два місяці;
- подорожчання пального в Україні на 40–80%.
За оцінками Світового банку, навіть у разі стабілізації ринку ціни на нафту у 2026 році залишаться високими — в середньому близько $86 за барель.
Крім того, подорожчання енергоносіїв уже впливає на інші сектори:
- ціни на добрива можуть зрости на 31%;
- аграрне виробництво опиняється під загрозою;
- зростає інфляційний тиск у країнах, що розвиваються.
Попри глобальні втрати, окремі гравці отримують надприбутки
Серед них:
- американські нафтовидобувні компанії;
- Норвегія, яка наростила постачання газу до Європи;
- Росія, яка лише за березень заробила $19 млрд на експорті енергоносіїв.
Загалом за два місяці Москва отримала близько $33 млрд, значна частина яких — результат зростання цін через війну.
Ба більше, через дефіцит постачань Японія та Південна Корея вперше за кілька років повернулися до закупівель російської нафти.
Водночас вигоди США виглядають суперечливо: прибутки енергетичного сектору нівелюються витратами на війну, інфляцією та політичними ризиками.
Зростання цін на пальне вже впливає на внутрішню політику США
Напередодні проміжних виборів до Конгресу адміністрація Трампа стикається з падінням рейтингів.
Висока вартість пального традиційно є одним із ключових факторів для американських виборців, а економічні наслідки війни можуть коштувати республіканцям контролю над законодавчою владою.
Попри заяви про можливу угоду, ситуація залишається нестабільною:
- Іран висуває нові умови контролю над протокою;
- США не готові прийняти частину цих вимог;
- ринок залишається чутливим до будь-яких новин із регіону.
Навіть у разі досягнення домовленостей, відновлення повноцінного судноплавства може тривати місяці.
Ситуація навколо Ормузької протоки демонструє, наскільки вразливою залишається глобальна енергетична система
Один регіональний конфлікт уже призвів до світової економічної хвилі — від зростання цін на пальне до перегляду геополітичних союзів.
І хоча сторони декларують готовність до компромісу, фактично йдеться про боротьбу за контроль над ключовим енергетичним маршрутом світу. А це означає, що навіть «односторінкова угода» навряд чи швидко поверне ринок до стабільності.
Джерело: ТСН
