фото: Sasha Mordovets/Getty
Росія може готувати нову хвилю гібридних атак проти країн східного флангу НАТО — насамперед Польщі та держав Балтії
Про це заявили представники латвійської розвідки, які попереджають про ризик провокацій із використанням дронів, ракет, кібератак та інших інструментів тиску на країни Альянсу.
Про це повідомляє американське видання Fox News із посиланням на джерела у спецслужбах Латвії.
За оцінкою латвійської розвідки, Москва наразі не готова до прямого масштабного військового конфлікту з НАТО, однак активно розглядає сценарії так званої «гібридної війни»
Йдеться про:
- атаки безпілотниками;
- ракетні провокації;
- кібератаки на критичну інфраструктуру;
- диверсії;
- інформаційні кампанії;
- штучне створення міграційних криз.
Головною метою таких дій, на думку аналітиків, є спроба змусити європейські країни зменшити підтримку України та посіяти внутрішню нестабільність у НАТО.
У латвійській розвідці наголошують, що найбільшу небезпеку становить не стільки готовність Росії до відкритої війни, скільки ризик помилкових рішень Кремля через ізольованість російського керівництва.
«Російські інституції дедалі більше повідомляють Путіну лише ту інформацію, яку він хоче чути. Це створює небезпечну систему ухвалення рішень»,
— зазначають джерела Fox News.
У Польщі переконані, що елементи гібридної війни Росії проти НАТО вже фактично тривають
Польські посадовці заявляють про:
- кібератаки на енергетичну систему;
- спроби дестабілізації прикордонних регіонів;
- використання нелегальної міграції як інструменту тиску;
- активізацію дронової активності поблизу кордонів Альянсу.
Особливе занепокоєння у Варшави викликає ситуація на кордоні з Білоруссю. Польща та країни Балтії вже кілька років звинувачують режим Олександра Лукашенка у сприянні нелегальній міграції до ЄС, називаючи це частиною спільної російсько-білоруської кампанії тиску на НАТО.
На тлі зростання загроз країни східного флангу НАТО значно збільшують оборонні бюджети та темпи переозброєння
Зокрема, Польща вже витрачає майже 5% ВВП на оборону — це один із найвищих показників серед усіх членів Альянсу. Варшава активно нарощує чисельність армії, закуповує системи ППО, танки та безпілотні комплекси.
Країни Балтії також посилюють захист критичної інфраструктури, модернізують системи протидії дронам та готуються до сценаріїв так званої «сірої зони» — конфліктів без офіційного оголошення війни.
У НАТО дедалі частіше визнають, що сучасна війна виходить далеко за межі традиційних бойових дій
Окрім класичних військових ризиків, Альянс дедалі більше уваги приділяє:
- захисту енергетичної інфраструктури;
- кібербезпеці;
- боротьбі з дезінформацією;
- протидії диверсіям;
- захисту підводних кабелів і транспортних мереж;
- безпеці супутникових систем.
Аналітики наголошують, що Росія активно використовує саме гібридні методи впливу, які дозволяють створювати кризові ситуації без формального переходу до відкритої війни.
Окрему увагу НАТО приділяє розвитку безпілотних технологій. У червні 2026 року представники Альянсу заявили, що масове застосування дронів та штучного інтелекту може кардинально змінити характер сучасних конфліктів уже найближчими роками.
Європейські спецслужби дедалі частіше попереджають про зростання активності російських мереж впливу, диверсійних операцій та кібератак на території країн ЄС
За останні роки у Європі фіксували:
- атаки на енергетичні об’єкти;
- пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі;
- спроби диверсій на військових підприємствах;
- атаки на державні інформаційні системи;
- кампанії дезінформації та втручання у внутрішню політику країн ЄС.
На думку експертів, саме східний фланг НАТО сьогодні залишається найбільш вразливим напрямком потенційної ескалації між Росією та Альянсом.
Попри це, у НАТО наголошують: підтримка України триватиме, а будь-які спроби тиску чи провокацій не змінять стратегічного курсу Заходу щодо стримування російської агресії.
