фото: THIBAUD MORITZ/AFP/EAST NEWS
Протести проти неналежних умов у школах, високих цін і низьких зарплат переросли у Франції в широку соціальну мобілізацію
Акції 17 жовтня супроводжувалися підпалами, погромами та сутичками з поліцією.
Водночас вимоги мирних демонстрантів, дії учасників заворушень і політичні пояснення насильства потребують окремого розгляду.
Причини та перебіг протестів проаналізувала «Європейська правда».
До учнів ліцеїв, які розпочали виступи у вересні, долучилися працівники державного сектору, профспілки, фермери, перевізники та прихильники руху «жовтих жилетів»
Початкові вимоги стосувалися передусім освіти.
Старшокласники протестували проти переповнених класів, зношених приміщень та обладнання, а також неналежних умов навчання під час спеки.
Блокування ліцеїв у низці випадків супроводжувалися сутичками й затриманнями.
Паралельно держслужбовці вимагали підвищення зарплат, а пожежники — належного забезпечення своєї роботи.
До цих вимог додалося невдоволення вартістю пального, продуктів і станом державних послуг.
Так окремі професійні та учнівські виступи перетворилися на ширший протест проти погіршення умов життя.
Мобілізація нагадує рух «жовтих жилетів» 2018–2019 років, для якого ціни на пальне також стали одним із головних приводів для виходу на вулиці
Проте нинішні акції об’єднують різні групи з власними вимогами, тому пояснювати їх лише відновленням одного руху було б спрощенням.
Під час демонстрацій 17 жовтня в Парижі, Марселі, Ліоні, Ліможі та інших містах сталися напади на громадські будівлі, підпали й пограбування магазинів.
Зокрема, пожежа пошкодила історичну мерію Ліможа. За оприлюдненими даними МВС Франції, які наводить CNews, затримали 2397 людей, поранення отримали 997 поліцейських і жандармів, семеро — тяжкі. Затримання саме собою не означає встановлення вини.
Президент Емманюель Макрон поклав відповідальність за насильство на ультраліві угруповання та правопорушників, які приєдналися до заворушень.
Водночас він закликав відрізняти їх від людей, які мирно висловлюють соціальні вимоги, і пообіцяв допомогу постраждалому бізнесу.
Однак твердження про організаторів погромів залишаються предметом політичних суперечок і розслідувань. Associated Press звертає увагу на оцінки експертів, які сумніваються, що самі лише радикальні угруповання могли забезпечити такий масштаб насильства.
Окремої перевірки потребують і дії правоохоронців: повідомлення про тяжкі травми демонстрантів посилили дискусію щодо застосування поліцейської зброї.
Інше пояснення запропонували Дональд Трамп та низка правих політиків, які пов’язали заворушення з імміграцією
Проте в наведених повідомленнях немає доказів, які дозволяли б покласти відповідальність за протести або насильство на мігрантів як групу.
Французька опозиція також використала кризу для критики влади
Праві й ультраправі сили звинувачують уряд у втраті контролю, тоді як представники протестного руху вимагають діалогу щодо соціальних проблем.
Напередодні президентських виборів 2027 року ця суперечка посилює політичну напругу, але її вплив на результати голосування поки неможливо визначити.
Станом на 20 жовтня уряд уже визнав недоліки в підготовці до заворушень
За повідомленням Reuters, прем’єр-міністр Себастьян Лекорню вказав на прорахунки в оцінюванні загроз і поліцейській тактиці. Влада застосувала локальні комендантські обмеження та оголосила про посилення безпеки перед наступними акціями, зокрема із залученням військових.
Нову мобілізацію прихильники «жовтих жилетів» анонсували на 24 жовтня.
Перед французькою владою стоять два взаємопов’язані завдання: припинити насильство й забезпечити право на мирний протест, одночасно відповівши на вимоги, через які люди вийшли на вулиці.
