фото: BS News/Ai
Історичні суперечки залишаються джерелом напруження між Києвом і Варшавою
Водночас оборонна співпраця, участь у дипломатичних зусиллях для завершення війни та протидія російській дезінформації створюють можливості для зміцнення партнерства.
Польські соціологічні дослідження також фіксують суспільний запит на співпрацю перед спільною загрозою.
Про ці напрями йшлося під час зустрічей українських журналістів із польськими посадовцями у Варшаві, організованих Центром Мєрошевського, повідомляє ТСН.ua.
Чергове загострення відносин спричинило рішення Львівської обласної ради оголосити 2027-й роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича
У Польщі його розкритикували, а українське зовнішньополітичне відомство назвало контрпродуктивним для розвитку двосторонніх відносин.
У коментарі МЗС України від 21 жовтня наголошено, що рішення ухвалив орган місцевого самоврядування без попередніх консультацій із дипломатами та центральною владою. Водночас міністерство закликало польську сторону утриматися від різких кроків, які можуть завадити нормалізації відносин.
Ця позиція свідчить про прагнення Києва обмежити наслідки суперечки. Однак тривале порозуміння потребуватиме роботи з причинами недовіри — зокрема у питаннях історичної пам’яті та суспільного сприйняття сусідньої держави.
Показовими є результати липневого дослідження польського центру CBOS.
З твердженням, що українці мають право на власних героїв, навіть якщо ті негативно увійшли в історію Польщі, погодилися 44% опитаних, не погодилися — 42%
Саме це уточнення важливе для розуміння результату: запитання стосувалося історично суперечливих постатей.
Водночас 75% респондентів підтримали думку, що Польща та Україна мають передусім співпрацювати перед загрозою з боку Росії.
Ще один результат — 73% вважають, що політики обох держав підживлюють конфлікти заради власної вигоди. Опитування провели 2–12 липня 2026 року серед 938 повнолітніх жителів Польщі.
Отже, чутливість до історичних питань співіснує із широкою підтримкою партнерства.
Найбільш предметною основою такого партнерства залишається оборона
Польща є важливим логістичним маршрутом міжнародної допомоги Україні. Водночас український досвід сучасної війни, застосування безпілотників і протидії їм має практичне значення для польських військових.
У лютому 2026 року Володимир Зеленський і Дональд Туск підписали лист про наміри щодо спільного виробництва озброєння. Ще одним майданчиком обміну досвідом став спільний центр Україна—НАТО JATEC у Польщі, відкритий у лютому 2025 року. Як пояснює НАТО, його завдання — поширювати уроки, отримані під час війни.
Показовою стала й реакція на повідомлення про нібито призупинення польського пакета військової допомоги через рішення Львівської облради
Речник польського Міноборони Януш Сеймей спростував цю інформацію.
Про його відповідь на запит польського видання Fakt повідомило Суспільне.
Другий напрям — дипломатична координація
За матеріалом ТСН.ua, у Варшаві зацікавлені в участі Польщі в обговореннях щодо завершення війни. Регулярні консультації з Києвом і обмін інформацією за результатами міжнародних зустрічей могли б зміцнити довіру та допомогти узгоджувати позиції щодо майбутньої безпеки регіону.
Окреме значення має європейська інтеграція України
Польська позиція впливає на цей процес, оскільки вступ потребує одностайного схвалення держав ЄС і ратифікації договору. Водночас висловлювання окремих політиків про можливі строки вступу залишаються політичними оцінками. Процедура розширення Євросоюзу передбачає виконання визначених критеріїв і погодження умов членства.
Третя сфера — протидія інформаційним операціям Росії
Польський державний дослідницький інститут NASK описує кампанії, спрямовані на дискредитацію України, посилення недовіри до українців і послаблення західної допомоги. Серед поширюваних наративів — твердження про нібито привілейоване становище українців у Польщі та вигадані польські територіальні претензії до України.
Оцінювання масштабу таких кампаній потребує точності.
Наведений у матеріалі ТСН.ua показник Res Futura у 24% стосується аналізу повідомлень у соцмережах після інциденту з дронами у вересні 2025 року.
Його некоректно подавати як частку всіх поляків, які повірили певній версії подій: моніторинг онлайн-дискусій не замінює репрезентативного опитування населення.
Практичними кроками для зміцнення довіри могли б стати спільні перевірки резонансних повідомлень, оперативний обмін підтвердженою інформацією та підтримка незалежних медіа
У питаннях історичної пам’яті предметною основою діалогу залишаються пошук поховань, ексгумації та гідне вшанування загиблих. Продовження такої роботи дає обом державам можливість розв’язувати складні питання й водночас виконувати спільні безпекові завдання.
