фото: BBC News Chinese, Hong Kong
В умовах економічного сповільнення та рекордно високого рівня безробіття серед молоді Китай зіткнувся з новим і незвичним явищем — появою так званих «офісів для удаваної роботи»
Тут молоді люди платять від 30 до 50 юанів на день (приблизно $4–7), щоб проводити час у приміщеннях, стилізованих під повноцінні офіси, де вони можуть працювати над власними проєктами, шукати вакансії або просто створювати видимість зайнятості.
За офіційними даними, рівень безробіття серед китайської молоді перевищує 14%
Місця у традиційних офісах стають дедалі менш доступними, а розрив між здобутою освітою та вимогами ринку праці зростає. У таких умовах ідея створити простір, де можна «перевтілиться в працівника», виявилася несподівано затребуваною.
Доктор Крістіан Яо з Школи менеджменту університету Вікторії у Веллінгтоні пояснює:
«Через економічні трансформації та дисбаланс між освітою і ринком праці молоді потрібні такі перехідні платформи, щоб переосмислити свої наступні кроки або знайти тимчасову зайнятість. Це своєрідний міст між безробіттям і реальним працевлаштуванням».
Як працюють «офіси для удаваної роботи»
Модель проста: компанія орендує або обладнує офіс із повним набором атрибутів — комп’ютери з інтернетом, переговорні кімнати, зони відпочинку, чайні. Клієнти сплачують денну або місячну плату, а натомість отримують робоче місце й атмосферу колективної зайнятості.
Наприклад, компанія Pretend To Work у місті Дунгуань щодня приймає кількох постійних «співробітників». Дехто з них дійсно шукає вакансії, інші працюють над фриланс-проєктами, а є й ті, хто просто приходить заради дисципліни та соціалізації.
Особливий сегмент клієнтів — недавні випускники університетів, яким потрібно надати вишу підтвердження проходження стажування. Для цього достатньо фото з «робочого місця» у такому офісі.
За словами Бяо Сяна, директора Інституту соціальної антропології імені Макса Планка, це явище — наслідок «почуття розчарування та безсилля» перед нестачею можливостей
Офіси-ілюзії стають психологічним захистом, своєрідним «панцирем», що дозволяє зберегти відчуття належності до робочої спільноти та підтримати власну гідність.
Засновник Pretend To Work, який представився як Фей Ю, формулює місію свого бізнесу так:
«Я продаю не робоче місце, а гідність для тих, хто не хоче відчувати себе непотрібним».
Попри популярність, самі власники сумніваються у довгостроковій прибутковості
Фей Ю називає свою справу «соціальним експериментом»: якщо «офісна ілюзія» стає трампліном для реальної роботи, це успіх; якщо ж вона лише продовжує самообман, то перетворюється на пастку.
Водночас для деяких учасників це — більше, ніж просто імітація. Так, один із «співробітників» зараз активно вивчає штучний інтелект, аби підвищити свої шанси на реальне працевлаштування.
Феномен «офісів-ілюзій» у Китаї — це не лише екзотична бізнес-модель, а й симптом глибших проблем: структурного безробіття, розриву між освітою та економікою, а також психологічного тиску на молодь
Поки економіка шукає шляхи відновлення, такі простори можуть стати тимчасовим «притулком» для тих, хто не хоче залишатися осторонь професійного життя, навіть якщо воно — лише в декораціях.
Джерело: ВВС
