фото: AFP
Інститут вивчення війни (ISW) розвінчав чергові спроби Володимира Путіна створити ілюзію зацікавленості у мирних переговорах
Під час зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо у Пекіні 2 вересня Путін намагався показати, що готовий піти на «обмежені поступки», водночас уникаючи виконання ключових вимог Заходу та перекладаючи провину за війну на США та Європу.
Путін заявив, що Росія нібито «ніколи не виступала проти вступу України до ЄС», проте вкотре наголосив на категоричному несприйнятті членства України в НАТО
Він повторив поширені російські пропагандистські тези, зокрема про «переворот» 2014 року, який нібито змусив Москву до вторгнень. Також він спробував запевнити, що Росія не має планів атакувати інші європейські країни.
Ще однією «показовою поступкою» стала заява про можливість у майбутньому «дозволити» спільну експлуатацію окупованої Запорізької АЕС зі США та Україною — за умов, вигідних Кремлю.
За оцінками ISW, ці заяви були спрямовані насамперед на Вашингтон
Кремль намагається справити враження, що готовий до діалогу, аби вплинути на адміністрацію Дональда Трампа, яка після його ініціатив 21 серпня демонструє зацікавленість у прямих переговорах між Путіним і Зеленським.
Втім, попри дипломатичні реверанси, Кремль фактично блокує будь-які реальні кроки
Радник Путіна Юрій Ушаков заявив 2 вересня, що США й Росія продовжать консультації, але вони стосуються виключно «українського конфлікту». Він прямо заперечив можливість найближчим часом двосторонньої зустрічі Зеленського й Путіна.
Переговорні ігри Кремля
- 5 серпня Путін і Трамп уперше з 2018 року провели переговори на авіабазі Елмендорф (Аляска). Вони тривали близько трьох годин і завершилися без проривних рішень.
- 18 серпня Зеленський у Вашингтоні обговорював із Трампом мирні ініціативи та наголосив: ключовою умовою будь-якого прогресу є припинення вогню з боку Росії.
- 25 серпня Трамп визнав, що Путін уникає зустрічі з Зеленським, пояснюючи це особистою антипатією.
Аналітики ISW вважають, що заяви Путіна про «готовність до поступок» не мають реального змісту й покликані лише створити ілюзію миротворчої позиції Кремля
Такі дипломатичні маневри спрямовані на Вашингтон, проте справжньою метою є затягування часу та посилення тиску на Україну і її союзників.
Джерело: ISW
