фото:ПРЕС-СЛУЖБИ ПРЕЗИДЕНТА ПОЛЬЩІ
Нещодавно в авторитетному польському виданні Bezpieczeństwo Narodowe оприлюднено масштабну статтю Якуба Кумоха — чинного посла Польщі у Китаї, а у 2021–2023 роках — керівника Бюро міжнародної політики в Канцелярії президента Анджея Дуди
Ця публікація стала одним із найдетальніших документальних свідчень про закулісні процеси ухвалення рішень у Варшаві під час російської агресії проти України. Кумох докладно описав, як Польща вибудовувала свою стратегію: від створення гуманітарного хабу і поставок озброєння до спроб вирішити чутливі історичні суперечки.
Як випливає зі спогадів Кумоха, Варшава першою отримала тривожні сигнали про підготовку повномасштабного вторгнення РФ
Американська розвідка ще восени 2021 року інформувала союзників про сценарії блискавичної атаки на Київ. Тоді польське керівництво ставилося до цих прогнозів зі скепсисом.
У січні 2022 року відбулася багатогодинна нарада президентів Польщі та України у резиденції «Вісла». Спершу її планували як «перезавантаження» двосторонніх відносин після пандемії, але врешті ця зустріч стала початком глибокої довіри й заклала основу співпраці у воєнний час.
Саме у «Віслі» Дуда заявив, що Польща готова відкрити кордон для біженців і створити логістичний хаб. Крім того, сторони обговорювали історичні питання Волині. Дуда пропонував тимчасовий компроміс: відмова України від культу винуватців трагедії в обмін на стриманість Польщі щодо інших аспектів діяльності УПА.
У перші дні повномасштабного вторгнення ключові рішення ухвалювалися на так званих «військових кабінетах» за участі Дуди, Моравецького і Качинського
Як пише Кумох, концепція створення хабу для постачання зброї через Польщу обговорювалася ще 25 лютого 2022 року. Того ж дня Дуда публічно заявив про готовність Польщі стати центром логістики, що стало сигналом і для США, і для ЄС. Аеропорт під Жешувом обрали саме тому, що там дислокувалася 82-га повітряно-десантна дивізія США — «гарантія безпеки за логікою холодної війни».
Що важливо, польське керівництво не сприймало передачу зброї як «подарунок». Як зазначає Кумох, ці рішення розглядалися як інвестиція у безпеку самої Польщі: «Ми допомагаємо Україні, яка воює з нашим спільним ворогом».
Передача техніки — від ПЗРК «Піорун» до танків Т-72 — була також тактикою стимулювання союзників. Кожен крок Варшави мав на меті підняти планку і зрушити обмеження на озброєння з боку інших держав.
Особливу роль відіграв епізод із винищувачами МіГ-29
Попри заяви Держдепу про «суверенне рішення Польщі», Вашингтон сам не давав остаточної згоди. Тоді польське керівництво вийшло з ініціативою передати літаки на базу Рамштайн у Німеччині — пропозицію, яку США зрештою відхилили. Але це змінило динаміку переговорів, що згодом пришвидшило і постачання танків.
Кульмінацією стала заява Дуди у Львові у січні 2023 року про передачу роти танків Leopard. Польща свідомо пішла на публічний тиск, щоб зрушити позицію Німеччини. Через кілька днів Шольц таки оголосив про передачу Leopard Україні, хоча представив це як власне рішення.
Другим масштабним напрямом була організація прийому мільйонів біженців
Польща спрощувала процедури перетину кордону, скасовувала вимоги до документів. Цей крок, за словами Кумоха, став символічною демонстрацією солідарності.
Третім елементом стала підтримка інтеграції України до ЄС. Уже 26 лютого 2022 року Дуда ініціював публічну заяву про негайне надання Україні статусу кандидата, яку підтримали більшість лідерів Центральної Європи.
Автор визнає, що попри величезну спільну роботу, історичні питання не вирішені остаточно
Відмова від культу певних діячів УПА залишалася тимчасовим перемир’ям. Крім того, трагедія у Пшеводові, коли впала українська ракета, призвела до першої серйозної кризи довіри між Києвом і Варшавою.
Однак Кумох наголошує: жодна з цих криз не перекреслила фундаментальної довіри, яка була закладена в перші дні війни. Саме спільні дії у найкритичніший момент стали основою партнерства.
