фото:facebook/aljazeera
1 липня 2025 року відбулася перша з вересня 2022 року телефонна розмова між президентом Франції Емманюелем Макроном і президентом РФ Владіміром Путіним
Подія одразу привернула увагу міжнародної спільноти, адже контакти на такому рівні між лідерами Франції та Росії були заморожені з початку війни в Україні.
Як повідомляють у Кремлі, головними темами обговорення стали:
- ескалація конфлікту на Близькому Сході, зокрема між Іраном та Ізраїлем;
- війна Росії проти України.
У Кремлі зазначили, що обидва лідери погодилися з необхідністю політико-дипломатичного врегулюванняситуації на Близькому Сході
Стосовно України, Путін повторив типові для російської риторики тези про вину Заходу у війні, а також підтвердив, що його бачення можливих домовленостей повинно “враховувати нові територіальні реалії”, тобто окуповані території України.
У повідомленні Єлисейського палацу наголошується, що Макрон:
- висловив незмінну підтримку Францією суверенітету та територіальної цілісності України;
- закликав до якнайшвидшого припинення вогню;
- висловив необхідність якнайшвидшого початку переговорів між Україною і Росією для досягнення “міцного і тривалого врегулювання”.
Тобто Франція наполягає на негайному припиненні агресії та поверненні до дипломатії, без визнання “нових реалій”, на яких наполягає Кремль.
Що означає ця розмова?
Цей контакт між Макроном і Путіним – не прорив і не перемовини, але символічний крок у бік відновлення дипломатичних каналів, які залишалися замороженими понад два роки.
Проте зміст позицій сторін свідчить про суттєві розбіжності у підходах до врегулювання конфлікту:
- Франція наголошує на повазі до міжнародного права та суверенітету України;
- Росія просуває риторику, що передбачає збереження контролю над окупованими територіями.
Телефонна розмова між Емманюелем Макроном і Володимиром Путіним – це перший формальний контакт такого рівня з осені 2022 року, який демонструє прагнення Франції зберігати дипломатичний вплив і водночас чітко артикулювати свою підтримку України
Проте очевидно: розбіжності між позиціями Заходу й Кремля залишаються принциповими, а перспектива реальних переговорів щодо миру залежить не від формального діалогу, а від зміни політики агресора. Макрон підтвердив, що для Франції компроміс на умовах РФ – неприйнятний.
Джерело: Європейська правда
