фото: Associated Press
Попри те, що війна триває, в Україні дедалі помітніше активізується політичне життя
Як повідомляє POLITICO, кулуарні ігри, конфлікти між інститутами та розмови про можливі вибори знову стають частиною українського політичного ландшафту.
Президент Володимир Зеленський, який неодноразово заявляв про готовність “не йти на другий термін”, викликав чергову хвилю дискусій своїм інтерв’ю, де сказав, що його головна мета – “завершити війну”.
Водночас скепсис серед опозиції та навіть у частини депутатів президентської партії свідчить, що багато хто не вірить у його намір відмовитися від влади після перемоги.
Колишня віцепрем’єрка Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що “вчинки президента свідчать про протилежне”
Дійсно, нещодавні дії Офісу Президента – спроби обмежити незалежність антикорупційних органів, конфлікти з журналістами та громадським сектором – сприймаються аналітиками як спроба посилити контроль перед можливими виборами.
Улітку 2025 року довкола двох ключових антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) – спалахнув гучний скандал.
Після спроби втручання в їхню діяльність, під тиском суспільства і міжнародних партнерів, влада відступила, але, за словами активістів, почала застосовувати “тихий тиск” через Службу безпеки України.
Представники громадських організацій заявляють, що СБУ проводила масові обшуки в офісах і навіть у помешканнях співробітників антикорупційних структур. Це, на їхню думку, свідчить про намагання дискредитувати систему та зупинити розслідування щодо оточення президента.
Критики вбачають у таких діях елементи політичного тиску – або навіть “lawfare”, тобто використання судових і слідчих механізмів проти опонентів
Подібна тактика, як нагадують експерти, не нова: ще після виборів 2019 року проти п’ятого президента Петра Порошенка було відкрито понад два десятки справ, частина з яких мала політичний підтекст.
Ще однією темою для розмов став потенційний політичний виклик від колишнього головнокомандувача Валерія Залужного
Соціологічні опитування показують, що у разі проведення виборів Зеленський може набрати близько 35% голосів, тоді як Залужний – близько 25%. Це створює напруження в команді президента, особливо на тлі звинувачень у тиску на військових та розслідуваннях проти кількох генералів.
Ситуація ускладнюється тим, що Конституція України забороняє проводити вибори під час воєнного стану
Тож будь-яке рішення про вибори потребуватиме або скасування воєнного стану, або пошуку правового механізму його тимчасового обмеження. Сам Зеленський зазначав, що звернеться до парламенту із проханням організувати вибори лише після припинення бойових дій.
Тим часом, політичне життя в Україні – попри фронт, обстріли й втрати – поступово повертається у звичне русло
Як зазначив один із колишніх міністрів, “після липня політика в Україні офіційно повернулася”. І, схоже, боротьба за владу, імідж та впливи розгортається вже сьогодні – ще до того, як пролунає офіційний старт передвиборчої кампанії.
Українська демократія проходить найскладніший іспит у своїй історії
Попри війну, економічні труднощі й тиск ворога, політична конкуренція залишається живою. Це водночас і доказ стійкості суспільства, і виклик — адже в умовах війни політичні амбіції мають узгоджуватися з безпековими пріоритетами.
