фото: nfront.org.ua
Президент України Володимир Зеленський фактично висунув ультиматум самопроголошеному президенту Білорусі Олександру Лукашенку, вимагаючи демонтувати ретранслятори, які, за словами української сторони, допомагають російським дронам атакувати територію України
На тлі цієї заяви офіційний Мінськ продемонстрував серію нетипових сигналів, які експерти трактують як спробу дистанціюватися від прямої участі у війні.
Про це йдеться у матеріалі українського військового аналітика Олексія Копитька, опублікованому на платформі NV.
Що заявив Зеленський
За інформацією NV, Володимир Зеленський дав білоруській владі тиждень на демонтаж чотирьох ретрансляторів, які використовуються для підтримки атак російських безпілотників по українських містах. Президент України також наголосив, що публічних вибачень Лукашенка вже недостатньо, адже з початку повномасштабного вторгнення реальні дії мають значно більшу вагу, ніж політичні заяви.
Окремо Зеленський натякнув і на іншу проблему – постачання пального з Білорусі для потреб російської армії. Таким чином Київ фактично дав зрозуміти, що розглядає інфраструктурну та логістичну підтримку Росії як співучасть у війні.
Після заяв української сторони офіційний Мінськ тривалий час не реагував публічно
Водночас у білоруському інформаційному просторі почали з’являтися меседжі, які експерти назвали спробою продемонструвати «нейтральність».
Першим сигналом стала зміна риторики щодо заяв глави МЗС РФ Сергія Лаврова. Білоруські державні медіа поширили лише частину його фрази про те, що Білорусь «не бере участі у війні», водночас прибравши жорстке формулювання про те, що у разі втягування країни у конфлікт «мало не покажеться».
Другим сигналом стала заява міністра оборони Білорусі Віктора Хреніна, який наголосив, що стратегія Мінська полягає у невтягуванні у війну та забезпеченні безпеки громадян. Подібні заяви пролунали на фоні зростання напруги між Києвом і Мінськом.
Третім елементом стала риторика секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича, який заявив про необхідність якнайшвидшого завершення війни та підкреслив небажання білоруського керівництва брати участь у бойових діях.
Аналітики вважають, що нинішня реакція Мінська може свідчити про побоювання білоруської влади щодо можливих наслідків подальшої підтримки Росії
Попри офіційні заяви про «неучасть у війні», Білорусь залишається важливим логістичним і військово-технічним партнером Кремля.
Зокрема, йдеться про:
- використання білоруської території та інфраструктури;
- підтримку російського військово-промислового комплексу;
- постачання пального;
- допомогу у функціонуванні систем зв’язку та навігації для російських військових.
Саме тому Київ дедалі частіше публічно наголошує: навіть непряма підтримка агресії розглядається як співучасть у війні.
На думку експертів, Лукашенко опинився у складній ситуації
З одного боку, Білорусь залишається стратегічно залежною від Росії. З іншого – пряме втягування країни у війну може створити серйозні внутрішні та міжнародні ризики для білоруського режиму.
Показово, що зміна риторики Мінська відбулася саме після жорстких сигналів з боку Києва. Це може свідчити про спробу білоруської влади уникнути подальшої ескалації та мінімізувати власну відповідальність на міжнародній арені.
Заява Володимира Зеленського щодо білоруських ретрансляторів стала одним із найжорсткіших публічних сигналів Києва Мінську за останній час
Україна дедалі чіткіше демонструє: будь-яка допомога Росії – навіть технічна чи логістична – матиме політичні наслідки.
Реакція білоруської влади, яка раптово почала акцентувати на «небажанні воювати», свідчить про зростання напруги та усвідомлення ризиків у самому Мінську. Водночас ситуація показує, що Білорусь продовжує залишатися важливим елементом російської воєнної інфраструктури, а отже – і частиною ширшого безпекового виклику для України.
Джерело: NV
