фото:Pixabay
Європейський Союз продовжує шукати механізм, який дозволив би профінансувати Україну за рахунок заморожених російських активів – без прямих витрат для бюджету ЄС та без необхідності одностайного голосування всіх країн-членів
Як пише Financial Times, нинішнє рішення Єврокомісії є юридично складним та неідеальним, але може стати реальним інструментом для швидкого надання Україні репараційного кредиту.
Колумніст FT Мартін Сандбу проаналізував оприлюднену пропозицію Єврокомісії та розкрив її ключові деталі – а також недоліки, які можуть створити додаткові політичні та юридичні ризики.
ЄС хоче використати складний фінансово-правовий механізм, що складається з трьох елементів:
1. Кредит Україні, який повертається лише після того, як Росія виплатить репарації
Тобто боргове навантаження на Україну буде умовним — фактично вона поверне кошти лише у випадку відшкодування збитків з боку РФ.
2. Примусове залучення заморожених російських активів через фінансові установи
Банки, що утримують російські резерви, мають дешево позичити ці гроші ЄС. Активи не вилучаються напряму, а ніби “позичаються” під нульову ставку, оскільки Росія не може їх використати через санкції.
3. Юридичні зміни, які унеможливлюють розмороження активів у майбутньому
Євросоюз хоче змінити законодавство так, щоб продовження санкцій не вимагало одностайності. Це дозволить заблокувати російські активи безстроково, навіть якщо окремі країни спробують ветувати подальші рішення.
Сандбу називає механізм юридично хитким та політично ризикованим
Активи РФ не використовуються як пряме джерело фінансування – банки лише змушуються давати “нульові кредити”. Якщо схема дасть збій, відповідальність фактично ляже на ЄС.
Позбавлення Угорщини або інших країн можливості блокувати санкції може бути оскаржене в судах ЄС.
Оскільки більшість активів знаходиться саме в Euroclear, фінансове навантаження та ризики лягають на бельгійські банки
При цьому Брюссель пропонує альтернативні компроміси, які, на думку автора FT, підривають саму ідею репарацій.
Критика Єврокомісії: “це неправда, що ЄС не може дозволити собі фінансування”
Сандбу наголошує: репараційний кредит менший ніж 1% річного ВВП ЄС. За стандартного запозичення борг Євросоюзу зріс би лише з 82% до 83% ВВП – майже непомітно для ринків.
Тому твердження Єврокомісії про “обмежені можливості” він називає надуманими.
Автор FT пропонує більш логічну, на його думку, модель:
- виокремити російські активи у спеціальні юридичні структури;
- зобов’язати банки продати їх консорціуму урядів ЄС;
- об’єднати активи у єдину установу – умовний “поганий банк”, який триматиме російські депозити;
- розмістити його в юрисдикції, менш вразливій до політичного тиску, ніж Бельгія.
При цьому ЄЦБ має право застосувати такий інструмент, оскільки російські активи створюють загрози для фінансової стабільності ЄС.
ЄС вже місяцями намагається знайти спільний підхід до використання заморожених російських активів – але:
- Бельгія блокує пропозиції через побоювання російських контрзаходів;
- Угорщина потенційно готова скористатися правом вето;
- інші країни закликають пришвидшити рішення, підкреслюючи, що допомога Україні – це і моральний обов’язок, і стратегічна необхідність.
Також очікується, що можуть долучитися країни з великими обсягами заблокованих активів: Великобританія, Японія, Канада, Швейцарія. США залишаються скептичними через юридичні ризики.
Пропозиція Єврокомісії щодо репараційного кредиту – складна, політично чутлива і юридично вразлива.
Але вона може стати реальним шляхом швидкого фінансування України в умовах, коли ЄС не може досягти одностайності і не бажає збільшувати боргове навантаження бюджетів.
Рішення очікується найближчими тижнями – і воно стане одним із ключових випробувань європейської єдності перед загрозою, яку створює Росія.
