фото: freepik
В Україні фіксується нова хвиля зростання цін на пальне, яка вже отримала неофіційну назву «бензинової лихоманки»
На тлі глобальних енергетичних потрясінь і внутрішніх економічних чинників вартість бензину та дизеля на автозаправних станціях продовжує зростати, змушуючи владу шукати інструменти пом’якшення удару для населення.
Одним із таких рішень став так званий «паливний кешбек», однак експерти оцінюють його ефективність неоднозначно.
Ключовим фактором подорожчання пального є ситуація на світовому ринку енергоносіїв
Через загострення конфлікту на Близькому Сході ціни на нафту різко зросли, що автоматично вплинуло і на український ринок.
Україна майже повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, тому внутрішні ціни прямо корелюють із зовнішніми:
- зростання світових котирувань на нафту;
- геополітичні ризики;
- коливання валютного курсу.
За словами експертів, оптові ціни на пальне почали стрімко зростати ще на початку ескалації на Близькому Сході, і нині роздрібний сегмент лише «наздоганяє» цей тренд.
Станом на середину березня середні ціни в Україні вже досягли:
- близько 70 грн/л за бензин А-95;
- майже 79 грн/л за дизель.
При цьому експерти фіксують подальшу тенденцію до зростання. Дизель, який ще нещодавно можна було знайти дешевше 80 грн, поступово переходить цю психологічну межу, а ціни на заправках додають по 1 гривні кожні кілька днів.
У довгостроковій перспективі можливе додаткове подорожчання ще на 5–7 грн за літр, хоча сценарій у 100 грн наразі не вважається базовим.
Окрім зовнішніх факторів, на ринок тиснуть і внутрішні:
- зростання курсу долара;
- податкове навантаження (зокрема ПДВ та акцизи);
- структура імпорту.
Експерти звертають увагу, що держава фактично отримує більші доходи від ПДВ через подорожчання пального, адже цей податок є відсотковим.
Водночас уряд не планує знижувати податки, аргументуючи це потребами фінансування оборони в умовах війни.
«Паливний кешбек»: допомога чи популізм
На тлі зростання цін уряд запропонував компенсаторний механізм — кешбек на пальне в межах програми «Національний кешбек».
Попередні умови передбачають:
- 10% повернення за бензин;
- 15% — за дизель;
- 5% — за автогаз;
- максимальна сума — близько 1000 грн;
- дія програми — орієнтовно до 1 травня.
Кошти нараховуватимуться після оплати пального на АЗС на спеціальні картки.
Втім, аналітики ставлять під сумнів ефективність цієї ініціативи
На їхню думку, кешбек має обмежений соціальний ефект:
- його отримають лише ті, хто безпосередньо купує пальне;
- він не покриває витрати бізнесу, зокрема аграрного сектору;
- не компенсує зростання цін на транспорт і логістику.
«Це рішення має популістський відтінок»,
— зазначають експерти, вказуючи, що замість компенсацій держава могла б частково знизити податкове навантаження.
Попри зростання цін, критичного дефіциту пального в Україні наразі не очікується
За словами аналітиків, контракти на постачання вже укладені, і ринок буде забезпечений ресурсом.
Втім, головна проблема — не наявність, а доступність:
пальне буде, але воно залишатиметься дорогим.
Зростання цін на пальне традиційно тягне за собою ланцюгову реакцію:
- подорожчання логістики;
- тиск на аграрний сектор;
- поступове зростання цін на товари та послуги.
Водночас уряд запевняє, що вплив на продукти буде обмеженим — у межах 1–2%, оскільки частка пального в собівартості агропродукції становить близько 10–15%.
Ситуація на паливному ринку України є відображенням глобальних процесів — від геополітики до енергетичних ринків
Фактично Україна входить у період дорогого пального, де ключовими факторами залишатимуться: світові ціни на нафту; валютна стабільність; податкова політика держави.
І поки ці змінні залишаються нестабільними, «бензинова лихоманка» ризикує стати не короткочасним явищем, а новою економічною реальністю.
