фото з відкритих джерел
В Україні триває трансформація підходів до мобілізації: Міністерство оборони України заявляє про намір перейти від масового оповіщення військовозобов’язаних до більш точкового принципу — з урахуванням професійних навичок, стану здоров’я та реальних потреб армії
Відповідні кроки озвучені у відповіді відомства на запит hromadske.
Одним із ключових напрямів реформи є вдосконалення роботи військово-лікарських комісій (ВЛК), які визначають придатність громадян до служби
У Міноборони визнають: під час медоглядів раніше виникали помилки та суперечності.
Наразі триває:
- аналіз недоліків у роботі ВЛК;
- цифровізація процесу медичних оглядів;
- оптимізація процедур експертизи.
За офіційними даними, у 2025 році було проведено 318 перевірок діяльності ВЛК при територіальних центрах комплектування (ТЦК та СП)
За їх результатами змінено понад 130 керівників комісій — це свідчить про системні кадрові рішення у відповідь на виявлені порушення.
У відомстві також наголошують: рішення ВЛК можна оскаржити — як у досудовому порядку (через регіональні або Центральну ВЛК), так і через суд.
Водночас статистика таких оскаржень наразі не ведеться.
Ключовим елементом змін стане інтеграція державних реєстрів і цифрових сервісів. Зокрема, планується:
- розширити функціональність системи Оберіг для обміну даними з базами Національна поліція України та Державна прикордонна служба України;
- забезпечити повноцінну роботу електронного кабінету в застосунку Резерв+, що дозволить оновлювати персональні дані дистанційно;
- надати лікарям ВЛК доступ до цифрових медичних історій пацієнтів із цивільних медзакладів для об’єктивнішої оцінки стану здоров’я.
Очікується, що така інтеграція мінімізує людський фактор і зменшить кількість помилок під час ухвалення рішень.
Найбільш концептуальною зміною є намір перейти до моделі «професійної відповідності»
Йдеться про те, щоб:
- відмовитися від масового оповіщення;
- залучати фахівців конкретних спеціальностей відповідно до потреб війська;
- враховувати освіту, досвід і цивільну професію військовозобов’язаних.
У фокусі — дефіцитні спеціальності: водії, медики, зв’язківці, ІТ-фахівці.
Дані про ці компетенції планують акумулювати в цифрових системах для більш точного планування мобілізаційного ресурсу.
Окрему увагу приділяють налагодженню взаємодії між ТЦК, поліцією та органами військового управління
Це має забезпечити ефективну перевірку статусу осіб, узгодженість дій під час мобілізаційних заходів, зменшення бюрократичних затримок.
Попри заявлені наміри, низка аспектів реформи залишається відкритою
Зокрема, поки що не до кінця зрозуміло, як саме працюватиме механізм «таргетованого оповіщення» та чи означає це повну зміну існуючої системи мобілізації.
Водночас загальний вектор очевидний: держава прагне перейти від кількісного підходу до якісного — формування більш підготовленого та релевантного мобілізаційного ресурсу.
Реформа, яку готує Міністерство оборони України, свідчить про спробу системно вирішити проблеми мобілізації, що накопичилися за час повномасштабної війни
Ключові акценти — цифровізація, підвищення якості медичного відбору та орієнтація на професійні навички.
Якщо заявлені зміни будуть реалізовані, це може не лише підвищити ефективність комплектування Сил оборони, а й знизити соціальну напругу навколо мобілізаційних процесів
Водночас успіх реформи залежатиме від практичного впровадження та прозорості нових механізмів.
