фото: Giardini 2007
10 квітня 2026 року Україна зробила черговий крок у протидії російській гібридній агресії — цього разу в культурній площині
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти п’ятьох російських культурних діячів, які, за оцінкою української влади, використовують міжнародні мистецькі майданчики для поширення пропаганди та легітимізації війни.
Рішення було ухвалене на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України і безпосередньо пов’язане з участю представників Росії у 61-й Венеційській бієнале — одному з найпрестижніших культурних форумів світу.
До санкційного списку увійшли особи, які не лише представляють російську культуру, а й відкрито підтримують або виправдовують агресію проти України
Серед них — Анастасія Карнєєва, комісар російського павільйону, пов’язана з державною корпорацією «Ростех»; Михайло Швидкий, спеціальний представник президента Росії з питань міжнародного культурного співробітництва, який публічно називає війну «історичним моментом».
Також під санкції потрапили митці, які безпосередньо брали участь у пропагандистській діяльності: скрипачка Валерія Олєйнік, що після 2014 року виступала в окупованому Криму; співак Ілля Татаков, який долучався до створення пропагандистського контенту на тимчасово окупованих територіях Донеччини; а також вокаліст Артем Ніколаєв, учасник заходів, спрямованих на підтримку російської політики в Криму.
Їхня діяльність, за оцінкою української сторони, виходить за межі мистецтва і є частиною державної інформаційної стратегії Росії.
Венеційська бієнале традиційно сприймається як простір культурного діалогу та свободи самовираження
Однак в умовах повномасштабної війни вона дедалі більше перетворюється на арену інформаційного протистояння.
Росія намагається використати свою присутність на цьому заході для демонстрації нібито відсутності міжнародної ізоляції та просування наративу про «поза політичність» культури. Україна ж наполягає на протилежному: в умовах війни культура не може існувати окремо від політики, особливо коли вона використовується як інструмент пропаганди.
Українська влада наголошує: участь Росії у міжнародних культурних заходах у нинішніх умовах — це не про мистецтво, а про спробу легітимізувати агресію
Запроваджені санкції мають не лише внутрішнє значення, а й зовнішньополітичний вимір. Україна планує передати відповідну інформацію міжнародним партнерам для синхронізації санкційних рішень у різних юрисдикціях.
Таким чином формується спільний підхід: відповідальність за підтримку агресії має поширюватися і на представників культурної сфери.
Це рішення є частиною ширшої тенденції — переосмислення ролі культури у сучасних конфліктах
Війна Росії проти України показала, що:
- культура може бути інструментом державної пропаганди;
- міжнародні культурні події стають майданчиками політичного впливу;
- діячі мистецтва можуть відігравати роль у формуванні або виправданні агресії.
Україна, запроваджуючи санкції, фактично встановлює нову рамку відповідальності: нейтральність у ситуації війни стає дедалі менш можливою.
Санкції проти російських учасників Венеційської бієнале — це не лише точкове рішення, а елемент системної політики
Україна демонструє, що протидія агресії охоплює не лише військову чи дипломатичну сфери, а й культурний простір.
У сучасній війні боротьба точиться не лише за території, а й за смисли. І саме в цій площині культурні майданчики стають ще одним фронтом.
Джерело: Президент України
