фото: SUD.UA
Верховна Рада підтримала законопроєкт №15111-д, який запроваджує в Україні міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи
Документ став одним із найбільш резонансних у сфері онлайн-торгівлі та цифрової економіки, адже фактично створює нову систему контролю за продажами в інтернеті, діяльністю маркетплейсів та операціями користувачів на платформах на кшталт OLX, Prom, Etsy, eBay, Uber чи Glovo.
Окремі положення закону також стосуються онлайн-продажу алкоголю та тютюнових виробів – відтепер такі покупки можуть здійснюватися лише після ідентифікації покупця через «Дію» або інші системи підтвердження віку.
Новий закон є частиною адаптації українського законодавства до стандартів Європейського Союзу та міжнародної системи DPI (Digital Platform Information)
Аналогічні механізми вже працюють у країнах ЄС у межах директиви DAC7.
Головна мета нововведення – вивести з тіні доходи, які українці отримують через цифрові платформи, та забезпечити автоматичний обмін цією інформацією між податковими органами різних держав.
Закон значно розширює саме поняття «цифрової платформи».
Під нього тепер підпадають:
- маркетплейси;
- сайти онлайн-оголошень;
- мобільні застосунки;
- сервіси оренди;
- платформи для фрилансу;
- служби доставки та таксі.
Йдеться про будь-який ресурс, який дозволяє продавцю та покупцю укласти угоду або надати послугу за винагороду.
Хто потрапить під податковий контроль
Звітною діяльністю закон визначає:
- продаж товарів;
- оренду нерухомості;
- оренду транспортних засобів;
- надання особистих послуг, включно з фрилансом та онлайн-консультаціями.
Оператори платформ будуть зобов’язані передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів.
Втім, закон передбачає винятки для так званих «дрібних продавців». Під автоматичне звітування не потраплятимуть громадяни, які: здійснили менше 30 продажів на рік та отримали загальний дохід до 2000 євро.
Фактично це означає, що продаж особистих вживаних речей на OLX або схожих платформах у невеликих обсягах не стане об’єктом посиленого податкового контролю.
Натомість для активних продавців, інтернет-магазинів, фрилансерів та користувачів міжнародних платформ рівень прозорості значно зросте.
Документ передбачає жорстку відповідальність для операторів платформ за неподання або подання недостовірної інформації
Штраф становитиме:
- 20 мінімальних заробітних плат – близько 160 тисяч гривень у 2026 році.
Крім того, закон легалізує окремі моделі платформної зайнятості. Зокрема, передбачено, що відносини між платформою та виконавцем послуг не вважатимуться трудовими.
Це стосується сервісів на кшталт Uber, Bolt чи Glovo, де виконавці працюють як самозайняті особи або ФОПи.
Однією з найбільш обговорюваних норм стали зміни щодо продажу підакцизних товарів через інтернет
Відтепер електронна торгівля алкоголем, тютюном, електронними сигаретами та рідинами до них дозволятиметься лише за суворих умов.
Продавці повинні:
- мати чинну ліцензію;
- зареєструвати свої сайти, домени та мобільні застосунки у спеціальному державному реєстрі;
- пройти процедуру офіційної ідентифікації.
Державна податкова служба отримає право ініціювати блокування сайтів, які продають підакцизні товари без внесення до реєстру.
Закон забороняє продаж алкоголю та тютюну без попереднього підтвердження повноліття покупця
Ідентифікація може здійснюватися:
- через електронний паспорт у застосунку «Дія»;
- через електронне водійське посвідчення;
- за допомогою технологій розпізнавання обличчя;
- через відеоверифікацію оператором у режимі реального часу.
Таким чином держава намагається унеможливити продаж підакцизної продукції неповнолітнім через інтернет.
У разі порушень ДПС матиме право звернутися до Національного центру оперативно-технічного управління для блокування доступу до ресурсу
Провайдери електронних комунікацій будуть зобов’язані:
- обмежити доступ до сайту протягом трьох робочих днів;
- виконати рішення навіть у разі його оскарження, якщо суд не ухвалить інше рішення.
За невиконання вимог передбачені штрафи:
- 34 тисячі гривень за перше порушення;
- 68 тисяч гривень – за повторне.
Також можливе анулювання ліцензії продавця.
Під час підготовки документа до другого читання було подано понад 3500 поправок, однак більшість із них комітет відхилив
Зокрема, депутати не підтримали:
- підвищення неоподатковуваного ліміту понад 2000 євро;
- пом’якшення штрафів;
- відтермінування запуску закону;
- обмеження обсягу даних, які передаватимуться податковим органам.
У підсумку документ зберіг жорстку модель контролю та звітності.
Окрім питань цифрових платформ, до документа внесли й інші положення, які не мають прямого стосунку до онлайн-торгівлі
Зокрема, закон запроваджує експортне мито на деякі види необробленого каменю та граніту.
Ставка становитиме: 0,3 євро за кілограм продукції.
Мито діятиме протягом 10 років.
У поясненнях до документа зазначено, що таке рішення ухвалене в межах захисту економічних та безпекових інтересів України.
Фактично Україна переходить до нової моделі цифрового контролю за онлайн-доходами та інтернет-торгівлею
Для пересічних користувачів, які епізодично продають особисті речі, зміни можуть бути майже непомітними. Водночас для бізнесу, маркетплейсів, фрилансерів та продавців підакцизної продукції правила стають значно жорсткішими.
Експерти зазначають, що закон наближає Україну до європейських стандартів фінансової прозорості, однак водночас викликає дискусії щодо захисту персональних даних, масштабів державного контролю та можливих ризиків для малого онлайн-бізнесу.
Джерело: Судово-Юридична Газета
