фото: kadrovik.ua
В Україні посилили вимоги до підприємств, які претендують на статус критично важливих для економіки та право на бронювання працівників від мобілізації
Нові критерії стосуються насамперед аграрного сектору, лісових господарств, великих компаній та підприємств із міжрегіональною діяльністю.
Відповідні зміни оприлюднені у нових критеріях Міністерства економіки України.
Однією з головних змін стало суттєве підвищення порогових показників для підприємств
Для аграрних компаній:
- мінімальна площа земель, що обробляються, збільшена з 500 до 1000 гектарів;
- мінімальний річний дохід зріс із 20 до 40 мільйонів гривень.
Крім того, уряд скасував низку попередніх критеріїв, які раніше дозволяли отримати статус критично важливого підприємства.
Зокрема: більше не враховується сплата ПДФО від 324 тисяч гривень на квартал, та володіння 90% капіталу інших критичних підприємств також більше не є підставою для бронювання.
Натомість тепер обов’язковою стала вимога подавати копію податкового розрахунку з підтвердженням від контролюючого органу.
Для лісгоспів вимоги зросли у п’ять разів
Суттєво змінилися правила і для лісового сектору.
Площу земель постійного користування для лісгоспів збільшили одразу у п’ять разів — із 500 до 2500 гектарів.
Водночас кількість працівників, яких можна бронювати, зменшили з 15 до 10, але додали нову фінансову вимогу — річний дохід підприємства має становити не менше 10 мільйонів гривень.
Також із переліку профільних КВЕДів прибрали:
- мисливство;
- інжиніринг;
- геологію;
- окремі види освітньої діяльності.
Однією з найважливіших новацій стало введення обов’язкових зарплатних критеріїв для підприємств
Тепер компанії повинні підтверджувати певний рівень середньої заробітної плати:
- для підприємств із понад 50 працівниками — середня зарплата має бути не меншою за середню по країні, помножену на коефіцієнт 2;
- для підприємств із чисельністю від 20 працівників — застосовується коефіцієнт 3;
- для постійних представництв нерезидентів коефіцієнт також підвищили з 2 до 3.
Фактично держава посилює вимоги до рівня офіційної оплати праці та податкової дисципліни бізнесу.
Для компаній, які працюють у трьох і більше областях України, також встановили окремі критерії
Такі підприємства повинні:
- мати штат не менше 10 працівників;
- сплачувати податки та єдиний соціальний внесок на суму від 24 тисяч гривень у кожній області за останні три місяці.
Уряд пояснює такі зміни необхідністю більш чіткого контролю за діяльністю компаній, які претендують на бронювання працівників.
Підприємства, які виробляють техніку та обладнання українського виробництва, тепер зможуть отримати статус критично важливих лише за додаткових умов
Їхня продукція має:
- входити до спеціального переліку Міністерства економіки;
- частково компенсуватися за рахунок державного бюджету.
Експерти вважають, що таким чином уряд намагається стимулювати саме стратегічно важливе виробництво для економіки та обороноздатності країни.
Хто й надалі зможе бронювати працівників
Частина критеріїв залишилася без змін.
Статус критично важливих, як і раніше, можуть отримати підприємства, які:
- мають державні гранти;
- працюють за договорами з Мінекономіки строком від шести місяців;
- перебувають у сфері управління держави;
- є учасниками індустріальних парків;
- уклали інвестиційні договори у сфері переробки, біогазу чи видобутку корисних копалин;
- займаються експертизою нормативно-правових актів у сфері економіки.
Аналітики зазначають, що нові правила свідчать про поступове посилення державного контролю над механізмом бронювання працівників в умовах воєнного стану
Головна мета змін — обмежити можливості формального отримання статусу критичності та залишити право на бронювання лише для підприємств, які реально мають стратегічне значення для економіки країни.
Водночас бізнес-спільнота вже звертає увагу на те, що нові вимоги можуть ускладнити доступ до бронювання для середніх та невеликих підприємств, особливо в аграрному секторі.
Паралельно держава продовжує вдосконалювати систему мобілізації та оформлення відстрочок
Нещодавно Міністерство оборони розширило можливості застосунку «Резерв+».
Відтепер дистанційно оформити відстрочку можуть не лише педагогічні працівники, а й науковці закладів вищої освіти, працівники наукових установ та представники Національної академії наук України.
Експерти прогнозують, що надалі система бронювання працівників буде ще більше автоматизована та інтегрована з державними електронними реєстрами.
Джерела: Міністерство економіки України, ТСН
