фото з відкритих джерел
Росія не розглядає просте припинення бойових дій або «заморожування» війни як прийнятний варіант завершення війни проти України
Москва продовжує пов’язувати припинення бойових дій із виконанням широкого переліку політичних, територіальних та безпекових вимог до України.
Водночас важливо розділяти офіційно озвучені позиції російської влади, попередні вимоги Кремля та повідомлення ЗМІ про можливі переговорні пропозиції.
Російська сторона останнім часом неодноразово заявляла, що припинення бойових дій без комплексного політичного врегулювання її не влаштовує
Зокрема, речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що «заморожування» конфлікту з урахуванням позиції Києва неможливе.
Таким чином, Москва фактично наполягає не просто на припиненні вогню, а на зміні базових умов існування української держави та її зовнішньополітичного курсу.
Серед ключових вимог, які Росія раніше публічно озвучувала або які фігурували в повідомленнях про російські переговорні позиції, — відмова України від вступу до НАТО та закріплення нейтрального статусу
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров у 2025 році називав невступ України до НАТО та підтвердження її нейтрального й позаблокового статусу однією з принципових вимог Москви.
У цьому ж переліку російська сторона вимагала міжнародного визнання окупованих територій як частини РФ.
Окремим блоком у російських вимогах фігурують питання російської мови та діяльності Російської православної церкви в Україні
У витоках можливих переговорних пропозицій, про які повідомляли міжнародні ЗМІ, йшлося, зокрема, про надання російській мові статусу державної та офіційний статус для пов’язаної з Москвою церковної структури.
Водночас формулювання про «відмову від терору РПЦ» потребує уточнення: у відкритих джерелах коректніше говорити про російські вимоги щодо статусу та діяльності РПЦ або пов’язаних із нею структур в Україні, а не подавати це як усталену юридичну назву окремої російської вимоги.
Територіальне питання залишається центральним
Ще однією принциповою вимогою Москви є визнання територіальних претензій Росії
Йдеться про Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області, які Росія незаконно оголосила частиною РФ після проведення псевдореферендумів у вересні 2022 року.
Москва вимагає від України фактичного визнання цих територіальних претензій та виведення українських військ із частин областей, які перебувають під контролем України. Російська позиція щодо цих територій була публічно сформульована ще під час попередніх переговорних процесів.
Це принципово відрізняється від варіанту припинення вогню по нинішній лінії фронту. У випадку «заморожування» бойові дії просто припиняються на певній лінії, тоді як російські вимоги передбачають територіальні та політичні поступки України.
У російській переговорній позиції питання членства України в НАТО є лише одним із елементів значно ширшого пакета
Москва також наполягає на обмеженнях військового потенціалу України, зміні її внутрішньої політики щодо російської мови та церковних структур, а також скасуванні низки санкцій і юридичних претензій до Росії. Такі вимоги фігурували в оприлюднених раніше російських позиціях щодо можливого врегулювання.
Тому формула «Росія погодиться на мир, якщо Україна просто відмовиться від НАТО» не відображає повної картини російських вимог.
Фактично позиції сторін залишаються принципово різними
Для України припинення війни має передбачати гарантії безпеки та збереження суверенітету й територіальної цілісності держави.
Натомість Москва пов’язує припинення війни з виконанням комплексу умов, які передбачають обмеження зовнішньополітичного та військового курсу України, а також територіальні поступки.
Окремо варто наголосити: заяви російського керівництва про умови миру не означають, що Україна погодилася на них або що між сторонами вже досягнуто домовленості. Це позиція однієї зі сторін потенційного переговорного процесу.
Станом на сьогодні головне питання полягає не лише в тому, чи можливе припинення вогню, а й у тому, якими будуть умови такого припинення та чи забезпечать вони Україні реальні гарантії безпеки, а не паузу перед новою фазою війни.
Джерела: Міністерство закордонних справ Росії, Reuters
