фото: REUTERS
Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер 6 вересня вперше відвідали Київ у статусі американських переговорників щодо завершення російсько-української війни
Вони прибули до України одразу після більш ніж тригодинної зустрічі з Володимиром Путіним у Москві. Вашингтон намагається відновити переговорний процес і сподівається на прогрес до початку зими, однак наразі немає ані домовленості про припинення вогню, ані узгодженого мирного плану.
Візит Віткоффа і Кушнера став найвищим за рівнем візитом представників адміністрації Дональда Трампа до України від початку його другого президентського терміну. До цього обидва переговорники неодноразово зустрічалися з російською стороною, але в Києві в такій ролі ще не були.
За інформацією Axios, після переговорів у Москві американська делегація вилетіла до Польщі, звідки вирушила до Києва наземним транспортом.
У столиці представники США провели кілька раундів переговорів із президентом Володимиром Зеленським та українською делегацією. До заключної частини консультацій також приєдналися радники з питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.
Після зустрічі Зеленський заявив, що переговори були «дуже змістовними» та що сам факт відновлення дипломатичного процесу є важливим після тривалої паузи
За словами президента, сторони обговорювали можливість повернення до тристороннього формату за участю України, США та Росії, гарантії безпеки, економічне відновлення України, територіальне питання, а також підготовку країни до можливої зимової кампанії.
«Гірше, коли взагалі немає жодних форматів переговорів»,
— зазначив Зеленський, подякувавши Віткоффу та Кушнеру за спробу перезапустити дипломатичний процес.
Кушнер, своєю чергою, пояснив, що завдання американської сторони полягає у створенні ширшої рамкової домовленості, яка могла б привести не просто до паузи у бойових діях, а до стійкого миру.
За його словами, Вашингтон працює над формуванням такого «мирного пакета» разом із європейськими партнерами.
За даними Axios, Віткофф і Кушнер під час переговорів наголошували, що хотіли б досягти помітного прориву ще до початку зими
Водночас це наразі є метою американських переговорників, а не погодженим сторонами терміном завершення війни чи укладення перемир’я.
Заяви після зустрічі також були обережними.
Reuters повідомляє, що американські представники заявили про «нові ідеї», почуті під час переговорів у Москві, але не стали розкривати їхній зміст. Віткофф висловив сподівання, що новий раунд переговорів за американського посередництва може бути оголошений найближчим часом.
Водночас ні американська, ні українська сторона не оголосили про досягнення домовленості щодо припинення вогню.
Сам Зеленський прямо визнав, що Україна готується і до сценарію, за якого війна триватиме взимку.
Під час переговорів сторони детально обговорювали посилення української ППО, підтримку енергетичної системи та постачання американського зрідженого природного газу.
Отже, формулювання про «перемир’я до зими» наразі коректніше розглядати як політичну мету або бажаний сценарій Вашингтона, а не як уже погоджений графік.
Напередодні, 5 вересня, Віткофф і Кушнер понад три години розмовляли з Володимиром Путіним у Кремлі
Помічник президента РФ Юрій Ушаков назвав переговори «дуже корисними» та повідомив, що американська сторона представила низку ідей щодо можливого врегулювання.
При цьому Кремль не продемонстрував публічної зміни своєї базової позиції.
За словами Ушакова, Путін знову говорив про необхідність усунення так званих «першопричин конфлікту». Reuters нагадує, що Москва продовжує вимагати від України відмовитися від контрольованих нею територій чотирьох областей, які Росія оголосила своїми, а також від перспективи вступу до НАТО. Київ ці умови відкидає.
Таким чином, попри позитивні оцінки самого факту переговорів, ознак прориву після московської зустрічі не було.
Одним із найскладніших питань залишається майбутнє Донбасу
Зеленський після зустрічі у Києві назвав територіальну проблему фактично одним із центральних питань усієї війни та повторив позицію, що настільки складні рішення мають ухвалюватися на рівні лідерів.
Reuters зазначає, що Москва наполягає на виході українських військ із територій Донеччини, які Росія досі не контролює. Україна відмовляється від такої вимоги, оскільки розглядає її як фактичну капітуляційну поступку.
Додатковим фактором залишається можливе нарощування Росією людського ресурсу. Українська розвідка наприкінці серпня повідомляла, що Москва опрацьовує сценарій нової хвилі мобілізації, а рішення, за її оцінкою, може бути ухвалене після виборів до Держдуми 18–20 вересня. Це оцінка української розвідки, а не підтверджене рішення Кремля.
Окремої уваги заслуговує склад американської делегації
Axios повідомив, що до поїздки Віткоффа та Кушнера долучився виконувач обов’язків керівника санкційного напряму Міністерства фінансів США Джин Ланге. Він брав участь у підготовчих переговорах із російським представником Кирилом Дмитрієвим, хоча безпосередньо на зустрічі з Путіним не був.
Його присутність дає підстави вважати, що санкційна політика була одним із питань консультацій.
Однак із цього не випливає, що США вже погодилися послабити санкції проти Росії. Навпаки, Axios наводить попередню позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, що економічні поступки Москві не мають надаватися до завершення війни.
Тому твердження про вже узгоджений обмін «території в обмін на зняття санкцій» наразі не підтверджене відкритими джерелами.
Чому Зеленський сказав, що американці «спрацювали краще за Patriot»
Під час спільної пресконференції Зеленський пожартував, що Віткофф і Кушнер цього дня «спрацювали навіть краще за системи Patriot» для жителів Києва, та запропонував їм приїжджати частіше.
Контекст цієї фрази був цілком конкретним.
Перед візитом Кремль оголосив тимчасову паузу в ударах по Києву, щоб забезпечити безпеку американських переговорників. Україна, зі свого боку, заявила про готовність на цей час утримуватися від ударів по Москві.
Reuters підтверджує, що йшлося про короткострокове взаємне обмеження ударів по столицях, тоді як бойові дії на фронті та російські атаки по інших українських містах не припинялися.
Отже, слова Зеленського були жартом щодо тимчасової тиші в столиці під час перебування американської делегації, а не оцінкою ефективності дипломатії порівняно із системами ППО.
Сам факт першого приїзду Віткоффа й Кушнера до Києва є помітною зміною в дипломатичній активності адміністрації Трампа
Американські переговорники після багатомісячної паузи намагаються повернути одночасний діалог із Москвою та Києвом, а до консультацій у столиці України вже залучили ключових європейських партнерів. Зеленський повідомив, що найближчим часом має відбутися окрема зустріч у форматі Україна — США — Європа.
Проте станом на 7 вересня головні розбіжності між Україною та Росією залишаються незмінними: території, гарантії безпеки, майбутня структура мирної угоди та умови припинення бойових дій.
Тому результати візиту поки правильніше характеризувати не як початок неминучого перемир’я, а як спробу перезапустити переговорний механізм, який протягом останніх місяців практично не працював.
Американська сторона говорить про нові пропозиції та можливість подальших тристоронніх переговорів, Україна підтверджує готовність до дипломатичного процесу, а Москва публічно не відмовилася від своїх ключових вимог.
Чи вдасться перетворити це дипломатичне пожвавлення на реальне припинення вогню до зими, залежатиме насамперед від того, чи зможуть сторони наблизити позиції з питань, щодо яких наразі між ними залишається принципова дистанція.
Джерела: ТСН
