фото: BS News/Ai
Український бюджет входить у період підвищеного фінансового навантаження
За інформацією ТСН, Міністерство фінансів призупинило або перенесло на кінець року значну частину капітальних видатків, зберігаючи пріоритет за обороною та соціальними виплатами
Водночас у проєкті бюджету на 2027 рік залишається непокритою потреба у зовнішньому фінансуванні на $32,6 млрд.
Ситуацію ускладнює стрімке зростання вартості війни. За наведеними у матеріалі ТСН розрахунками, один день бойових дій нині обходиться державі приблизно у $190 млн, тоді як у 2022 році ця сума становила близько $116 млн.
Офіційний проєкт бюджету на 2027 рік також демонструє масштаб навантаження: загальні видатки заплановані на рівні 7,272 трлн грн, із яких 4,885 трлн грн мають піти на сектор безпеки та оборони.
Потребу України у міжнародній підтримці Мінфін оцінює у $52,6 млрд, причому $32,6 млрд цієї суми поки що потребують підтвердження.
За інформацією ТСН, Мінфін уже обмежив фінансування низки не першочергових видатків, перенісши значну частину платежів на кінець року
Йдеться, зокрема, про приблизно 39 млрд грн, які мали спрямовуватися на будівництво укриттів у школах і лікарнях, захисні споруди для енергетичних об’єктів, підготовку до зими та реалізацію планів стійкості.
При цьому у матеріалі наголошується, що оборона та соціальні видатки залишаються пріоритетними. Тобто йдеться не про повну зупинку державного фінансування, а про перенесення частини капітальних витрат через обмежений бюджетний ресурс.
Основна причина напруження бюджету — різке зростання витрат на війну
У проєкті бюджету на 2027 рік сектор безпеки та оборони залишається найбільшою статтею видатків — 4,885 трлн грн, або майже дві третини всіх запланованих витрат держави.
Наступними за обсягом є соціальний захист, зокрема пенсії та різні види допомоги, а також обслуговування державного боргу.
При цьому власних доходів держави недостатньо для фінансування всіх потреб. Значна частина цивільних видатків і надалі залежатиме від міжнародної фінансової допомоги.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що загальна потреба України у міжнародному фінансуванні на 2027 рік становить близько $52,6 млрд
Із цієї суми наразі не підтверджено близько $32,6 млрд. Мінфін веде переговори з Європейським Союзом, МВФ, країнами G7, Світовим банком та іншими партнерами. Одним із найбільш перспективних джерел Київ називає використання заморожених російських активів.
Саме ритмічність надходження зовнішніх коштів стає одним із ключових ризиків для виконання бюджету.
Частина фінансування від ЄС, МВФ та інших міжнародних партнерів безпосередньо залежить від виконання Україною погоджених реформ
Одним із найбільш дискусійних питань стало оподаткування товарів, які надходять через міжнародні поштові та експрес-відправлення.
1 вересня Верховна Рада не підтримала відповідний законопроєкт і повернула його уряду на доопрацювання. За повернення документа суб’єкту законодавчої ініціативи проголосували 244 депутати.
За інформацією ТСН, після цього уряд повторно вніс необхідні законодавчі зміни, оскільки їх ухвалення пов’язують із можливістю отримати близько 4 млрд євро міжнародного фінансування.
При цьому питання оподаткування посилок залишається політично дискусійним. Частина депутатів вважає, що скасування пільгового режиму дозволить скоротити схеми масового ввезення комерційних товарів під виглядом приватних посилок. Опоненти наполягають, що держава має насамперед боротися з масштабнішою контрабандою та тіньовими секторами економіки.
Ще один ризик — частина доходів бюджету на 2027 рік залежить від законопроєктів, які Верховна Рада ще має ухвалити
За наведеними у матеріалі даними, йдеться більш ніж про 130 млрд грн потенційних надходжень.
Серед можливих джерел — зміни в оподаткуванні міжнародних посилок, продовження підвищеного податку на прибуток банків, оподаткування цифрових платформ, зміни акцизів, а також потенційне підвищення ПДВ.
Зокрема, обговорюється можливість збільшення базової ставки ПДВ на один відсотковий пункт. Водночас це ще не затверджене рішення: відповідні зміни мають пройти парламентську процедуру.
У матеріалі не йдеться про припинення виплат пенсій або зарплат бюджетникам
Навпаки, саме соціальні зобов’язання разом із видатками на оборону визначені серед тих витрат, які уряд намагається захистити навіть за умов дефіциту ресурсів.
Водночас журналісти повідомляють, що під час розмов із депутатами Сергій Марченко попереджав про ризик значного погіршення ситуації, якщо Україна не отримає очікуваного фінансування від ЄС та МВФ.
За такого сценарію державі довелося б шукати інші джерела для покриття зарплат, пенсій та оборонних видатків.
Одним із крайніх сценаріїв у разі нестачі зовнішнього фінансування може стати емісійне фінансування — фактично створення додаткової гривневої ліквідності для покриття бюджетних потреб
Однак це ризиковий сценарій, а не рішення, яке вже ухвалено.
Значна неконтрольована емісія потенційно здатна посилити інфляцію та попит на іноземну валюту. Це, своєю чергою, створює додатковий тиск на курс гривні.
Тому ключове значення матиме те, чи зможе Україна вчасно отримувати зовнішнє фінансування та виконувати умови міжнародних програм.
Воєнний бюджет України вже кілька років залишається дефіцитним, однак у 2027 році масштаби потреб стають ще більшими
Держава одночасно повинна фінансувати рекордні оборонні витрати, пенсії, зарплати, соціальну допомогу, медицину та освіту, тоді як російські удари продовжують створювати додаткове навантаження на економіку.
Саме тому уряд дедалі жорсткіше визначає пріоритетність витрат: оборона та соціальні зобов’язання фінансуються першочергово, тоді як частина капітальних проєктів переноситься.
Подальша стабільність бюджету, за логікою наведеного ТСН аналізу, значною мірою залежатиме від трьох факторів — своєчасного міжнародного фінансування, виконання погоджених із партнерами реформ та здатності держави збільшувати власні доходи без надмірного тиску на економіку й населення.
