фото: uhe.gov.ua
Приплив води до Дністровського водосховища у вересні в рази нижчий за обсяг води, який подається вниз за течією
Фактично гідровузол уже тривалий час компенсує природний дефіцит за рахунок накопичених запасів.
Подальше збільшення скидів за таких умов означатиме ще швидше спрацювання водосховища і посилення ризиків для питного водопостачання українських міст.
Дністер восени 2026 року опинився в умовах одного з найглибших маловодних періодів за всю історію гідрологічних спостережень
У верхній частині басейну дефіцит опадів та слабке весняне водопілля призвели до різкого скорочення природного стоку, а приплив до Дністровського водосховища впав до історичних мінімумів.
Український гідрометеорологічний центр повідомляє, що в басейні Дністра рівні води на багатьох ділянках наблизилися до найнижчих значень за багаторічний період спостережень або опустилися нижче них
На 28–30 вересня Укргідрометцентр зберіг попередження найвищого, III рівня небезпеки через подальше зменшення водності, а на окремих малих річках — аж до відсутності стоку.
Ситуація безпосередньо позначилася на Дністровському водосховищі.
За інформацією Державного агентства водних ресурсів України, з 30 квітня середньодобовий приплив до водосховища протягом тривалого часу залишався меншим за обсяг скидів.
9–11 вересня був зафіксований абсолютний добовий мінімум за період експлуатації водосховища з 1985 року — близько 26 м³/с.
Наприкінці літа ситуація вже була аномальною.
За даними Укргідрометцентру, середній приплив у серпні становив лише 43 м³/с — близько 17% норми, а 30 серпня середньодобове значення опускалося до 28 м³/с.
У вересні водність знизилася ще більше.
Дністровське басейнове управління водних ресурсів повідомляло, що в середині місяця середньодобовий приплив коливався лише в межах 17–28 м³/с, тоді як витрати води через гідровузол були суттєво вищими.
За один із тижневих періодів до водосховища надійшло близько 24 млн кубометрів, а витрачено було приблизно 54 млн кубометрів. Рівень верхнього б’єфу за цей час знизився ще на 21 сантиметр — до 111,12 м.
Нинішня ситуація принципово важлива для розуміння дискусії навколо режиму роботи Дністровського гідровузла
Гідротехнічно водосховище може певний час скидати вниз за течією більше води, ніж отримує з верхів’я Дністра. Але різниця в такому разі береться не з природного стоку, а з води, накопиченої у самому водосховищі.
Саме це відбувається зараз.
Міністерство навколишнього середовища Молдови наводить показову статистику: за перші 20 днів вересня середній приплив до Новодністровського водосховища становив близько 23 м³/с, тоді як вниз за течією скидалося приблизно 60 м³/с
За цей період у водосховище надійшло близько 40,3 млн м³, а випущено — приблизно 103,7 млн м³. Таким чином, запас води лише за 20 днів скоротився приблизно на 63,4 млн кубометрів.
Проста водогосподарська арифметика показує масштаб проблеми. За припливу 23 м³/с і скиду 60 м³/с дефіцит становить близько 37 м³ щосекунди — майже 3,2 млн кубометрів запасу водосховища щодоби.
Отже, збільшення скиду за незмінного критично низького припливу не створить додаткової води у басейні. Воно лише прискорить використання залишкового запасу.
АТ «Укргідроенерго» ще в серпні наголошувало, що водосховище фактично виконує функцію стратегічного резерву, який дозволяє компенсувати різке падіння природного стоку. Компанія підкреслювала, що виробництво електроенергії в таких умовах підпорядковується водогосподарським потребам, передусім водопостачанню населення та підтриманню екосистеми річки.
Рівень водосховища наближається до критичної межі
Через тривале перевищення скидів над припливом рівень води у Дністровському водосховищі системно знижується
Станом на 15 вересня Держводагентство фіксувало рівень 111,35 м, а 22 вересня басейнове управління повідомляло вже про 111,12 м. Наприкінці вересня Міністерство навколишнього середовища Молдови оцінювало рівень приблизно у 111 м, тобто приблизно на 10,5 метра нижче нормального рівня близько 121,5 м.
Молдовське відомство також прямо зазначило, що таке зниження впливає на обсяг води, який може бути випущений далі в Дністер.
Ще 28 серпня Україна офіційно попередила молдовську сторону про критичність позначки 110 метрів за Балтійською системою висот
За інформацією Держводагентства, нижче цього рівня гарантована технічна можливість здійснювати скид води з водосховища може припинитися.
Тобто питання полягає вже не лише в тому, скільки води бажано подавати вниз за течією. Йдеться про фізично обмежений запас, від якого залежить сама можливість надалі підтримувати регульований стік Дністра.
Зниження рівня водосховища створює безпосередні ризики для українських населених пунктів
Держводагентство вказує на загрозу роботі питних водозаборів Хотина та Кам’янця-Подільського.
Саме тому українська сторона ставить питання про необхідність зменшення скидних витрат в умовах надзвичайно малого природного припливу.
Укргідрометцентр також попереджав, що активне спрацювання Дністровського водосховища на тлі критичного маловоддя створює ризики для питних водозаборів у Чернівецькій та Хмельницькій областях.
Проблема має і ширший географічний вимір.
Дністер після проходження територією Молдови знову заходить в Україну, а його нижня течія є ключовим джерелом водопостачання для Одеського регіону.
Тому довгострокове виснаження ресурсу водосховища становить ризик не лише для населених пунктів біля його верхньої частини, а й для стабільності водозабезпечення всього нижнього басейну.
Проблема є транскордонною: від режиму роботи Дністровського гідровузла залежать і українські, і молдовські водокористувачі
11 серпня Україна і Молдова погодили скорочення скидів до 75 м³/с, а 28 серпня — до 60 м³/с через подальше погіршення гідрологічної ситуації.
14 вересня українська сторона запропонувала перейти до режиму, за якого скиди приблизно відповідали б фактичному надходженню води у водосховище — на той момент близько 22 м³/с.
Молдова цю пропозицію не підтримала, аргументуючи, що різке скорочення з нинішніх приблизно 60 м³/с може негативно позначитися на водопостачанні населення, водних екосистемах та гідрологічному режимі нижньої течії Дністра. Сторони домовилися продовжити консультації.
Водночас офіційні дані самої Молдови підтверджують головну фізичну проблему: скиди, що значно перевищують приплив, систематично зменшують запас водосховища
21 вересня молдовське Міністерство довкілля повідомило про різницю у понад 63 млн кубометрів між надходженням і витратою води лише за перші 20 днів місяця.
Таким чином, перед обома державами стоїть не питання розподілу умовно необмеженого ресурсу, а необхідність визначити режим використання води в умовах її фізичного дефіциту.
Міжнародні зобов’язання передбачають баланс інтересів
Правовою основою українсько-молдовської співпраці є Договір між урядами України та Республіки Молдова про охорону і сталий розвиток басейну Дністра, підписаний у 2012 році та чинний для України з 2017 року
Документ передбачає справедливе й розумне використання водних ресурсів, прагнення забезпечити доступ населення до чистої питної води, застосування принципу перестороги та співробітництво сторін у питаннях управління басейном.
Саме тому рішення щодо режиму скидів приймаються в рамках двосторонньої Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер, а не лише оператором гідроелектростанції.
Головний висновок із офіційної гідрологічної статистики полягає в тому, що можливості Дністровського водосховища компенсувати природне маловоддя швидко скорочуються
Україна вже тривалий час забезпечує вниз за течією більший обсяг води, ніж природно надходить до водосховища. Різниця покривається за рахунок накопиченого запасу, через що рівень води наблизився до критичних відміток.
Тому подальше збільшення скидів за нинішнього припливу не є сталим рішенням.
Воно означатиме ще швидше спрацювання водосховища, збільшення ризиків для українських питних водозаборів і наближення до рівня, після якого можливості самого гідровузла підтримувати необхідні витрати води можуть бути технічно обмежені.
В умовах гідрологічної посухи реальний простір для рішення визначається передусім не політичними побажаннями, а водним балансом: кількістю води, яка фактично надходить у Дністер, наявним запасом водосховища та необхідністю зберегти питне водопостачання і життєздатність річкової екосистеми по обидва боки українсько-молдовського кордону.
