фото: Ivan Rusev
Національний природний парк «Тузлівські лимани» в Одеській області – одна з найцінніших природних територій Півдня України – знову привернув увагу науковців та екологів
Цього сезону на мілководних ділянках лиманів, що частково пересохли, спостерігається активне формування природної солі. Цей процес є не лише свідченням кліматичних змін, а й створює особливі умови для дикої фауни регіону.
Солоні ландшафти як середовище життя
За словами еколога Івана Русєва, на поверхні пересохлих лиманів утворюються щільні сілляні кірки, де можна побачити сліди тварин і птахів, що пристосувалися до нових умов.
Зокрема, на таких ділянках помічено пташенят кулика-чоботаря, які виходять із мілководдя й у разі небезпеки маскуються під ландшафт. Їхня здатність до природного камуфляжу в солоному середовищі вражає: малеча буквально зливається з сірим, тріщинуватим покриттям висохлої солончаки.

Також нічні сліди шакалів і борсуків, зафіксовані на фото, свідчать про активне використання тваринами цих територій як природного коридору. Хижаки пересуваються по відкритих ландшафтах у пошуках їжі, уважно стежачи за вразливою молоддю пернатих.


Особливої уваги заслуговує ситуація з куликами-чоботарями
Цей рідкісний вид, що гніздиться в районі Тузлівських лиманів, зазнав значних втрат на початку повномасштабної війни, коли авіаційні удари порушили спокій і екосистеми регіону.
Сьогодні ці птахи знову намагаються пристосуватися до зміненого середовища, яке тепер не лише пересохле, а й частково перетворене на солончаки.
Причиною активного формування солі є поєднання високих температур, низької вологості та дефіциту опадів, що призводить до швидкого випаровування води з поверхні лиманів
У результаті на дні залишається кристалічний осад – сіль, яка покриває великі площі білими лініями, подібно до снігу.
Цей процес не є аномальним для Тузлівських лиманів, але його масштаби цього року – рекордні. Засолення не лише змінює хімічний склад ґрунту, а й впливає на біорізноманіття, оскільки частина флори та фауни не витримує підвищеного рівня мінералізації.
Такі зміни – виклик для екосистеми, але й цінний об’єкт для наукових спостережень
Засолення дозволяє краще вивчити адаптаційні механізми дикої природи та потребує посиленого моніторингу з боку природоохоронців.
Екологи наголошують: необхідно зберігати природні водні режими лиманів і не допускати додаткових втручань, які можуть ще більше пришвидшити деградацію середовища – зокрема, меліорації, осушення або неконтрольоване будівництво.
Тузлівські лимани – це не лише природна перлина півдня України, а й індикатор екологічного стану регіону
Збереження таких територій —-завдання не лише екологів, а й усього суспільства.