фото: European_Union
Питання використання заморожених активів Російської Федерації, які перебувають у юрисдикціях країн «Великої сімки» та Євросоюзу, перетворилося на один із ключових елементів глобальної дискусії щодо довгострокової підтримки України
Попри часткові рішення, ухвалені у 2024–2025 роках, політична невизначеність у США, позиція окремих країн ЄС та складні юридичні механізми залишають багато запитань без остаточних відповідей.
Найбільший обсяг заморожених російських резервів – 194 млрд євро – перебуває у бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear
Саме з цих активів ЄС у 2024 році ухвалив рішення перераховувати прибуток на допомогу Україні. У 2024 році прибуток від заморожених активів становив 6,9 млрд євро.
За перше півріччя 2025 року – лише 2,7 млрд євро, що значно менше очікувань.
Зменшення доходів збіглося з тим, що адміністрація Дональда Трампа відкликала більшу частину американської військової та фінансової підтримки Києва. У цих умовах для Євросоюзу постало завдання знайти додаткові джерела фінансування оборонних і бюджетних потреб України.
У межах ініціативи ERA Loans, ухваленої країнами G7, Україна вже отримала близько $35 млрд кредитних коштів під заставу доходів від заморожених активів.
За оцінками експертів, США мають приблизно $5 млрд заморожених російських активів – значно менше, ніж Європа
Однак саме позиція Вашингтона визначає потенційний механізм їх конфіскації або використання.
У першій половині 2024 року американська адміністрація демонструвала готовність підтримувати використання доходів від активів у Європі для допомоги Україні.
Однак у листопаді 2025 року у ЗМІ опинився так званий «мирний план Трампа–Путіна».
За ним:
- США мали б отримати 50% прибутку від інвестицій у відбудову України, які планувалося здійснювати за рахунок російських заморожених активів;
- Інша частина мала бути спрямована у новий американсько-російський інвестиційний фонд;
- Конфісковані активи пропонувалося використовувати не для оборони України, а як «торговельний аргумент» у перемовинах з Москвою.
Фактично це означає, що певні кола у Вашингтоні прагнуть перетворити російські активи на частину «великої угоди» зі Кремлем, минаючи інтереси Євросоюзу та самої України.
На відміну від США, низка союзників виступають за суттєвіші, рішучіші кроки:
Велика Британія та Канада розглядають можливість передачі Україні до $130 млрд під забезпечення заморожених російських активів, розташованих у їхніх юрисдикціях.
До ініціативи можуть долучитися й інші держави, де перебувають російські резерви – Японія, Німеччина, Франція.
Цей підхід дозволив би покрити дві третини фінансових потреб України на 2026–2027 роки, включно з оборонними витратами.
На тлі скорочення прямої підтримки Україні з боку окремих європейських урядів Єврокомісія запропонувала надати Києву репараційну позику на 140 млрд євро під заставу заморожених у Euroclear активів
Це рішення має ухвалити Європейська Рада 19 грудня.
Але існують серйозні перепони:
- Бельгія не дає згоди.
Уряд побоюється: судових позовів зі сторони РФ; необхідності самостійно відшкодовувати активи у разі їх розмороження; політичних наслідків через вето Угорщини чи Словаччини під час подальшого продовження санкцій. - ЄК пропонує використати статтю 122 Договору ЄС, щоб обійти вимогу одностайності та ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю.
- ЄС також розглядає план Б – залучення коштів на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС, якщо переконати Бельгію не вдасться.
Чи може Україна отримати доступ до активів поза межами ЄС?
Так, але це залежить від кількох факторів:
1. Політична воля США
Адміністрація Трампа наразі не підтримує конфіскацію активів РФ у Сполучених Штатах і вимагає, щоб європейські активи не використовувалися для продовження війни. Це створює правові та дипломатичні перепони.
2. Узгоджені дії G7
Якщо Британія, Канада, Японія та інші країни ухвалять рішення діяти спільно, вони можуть створити міжнародний фонд підтримки України, конфіскувавши або реінвестувавши російські активи.
3. Європейська єдність
Ключове рішення – у руках ЄС. Саме Євросоюз володіє найбільшою часткою заморожених російських активів та має юридичні механізми для їх безпечного використання без ризику «розмороження» через окремі національні вето.
Питання заморожених російських активів – це не лише фінансування української оборони та бюджету
Росія вже створила прямі загрози країнам НАТО, а розвідки Данії, Німеччини, Польщі та Литви попереджають про можливість нових агресивних дій Кремля у найближчі роки.
Для Європи питання використання активів РФ – це спосіб:
- компенсувати скорочення американської допомоги,
- зміцнити власний оборонно-промисловий комплекс,
- забезпечити стійкість України як форпосту східного флангу НАТО.
Заморожені російські активи – це реальний фінансовий ресурс, який може суттєво посилити обороноздатність України та стабільність її бюджету. Але їх використання залежить не стільки від юридичних механізмів, скільки від політичної домовленості між ЄС, США та країнами G7.
Джерело: ТСН
