фото: Alex Wong/Getty Images
Саміт лідерів Європейського Союзу в Брюсселі, що відбудеться цього тижня, може стати одним із найскладніших за останні роки
Формально порядок денний зосереджений на фінансуванні України, але фактично зустріч стане випробуванням єдності ЄС у новій геополітичній реальності, де дедалі сильніший вплив чинить адміністрація Дональда Трампа.
У центрі суперечки – питання використання заморожених після повномасштабного вторгнення РФ російських активів (близько €210 млрд) для фінансування відновлення України та покриття її бюджетного дефіциту
Формально ключовим опонентом цієї ідеї тривалий час вважалася Бельгія – саме на її території зберігається більша частина активів. Проте за лаштунками дедалі очевидніше: головна причина глухого кута – тиск з боку США.
За даними європейських посадовців, представники адміністрації Трампа напряму переконують окремі столиці ЄС не підтримувати механізм передачі російських коштів Україні. У результаті до табору скептиків приєдналися Італія, Болгарія, Мальта та Чехія – країни, які раніше не займали жорстко негативної позиції.
Один із високопосадовців ЄС прямо визнав: проблема вже давно не в Бельгії, а в тому, що Вашингтон намагається розколоти Євросоюз у питанні України.
Україна у 2026 році стикається з бюджетною дірою майже у €72 млрд
Без зовнішнього фінансування вже навесні Київ буде змушений скорочувати державні видатки – що в умовах війни напряму вдарить по обороноздатності та моральному стану суспільства.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попередив: провал домовленостей щодо фінансування України «серйозно зашкодить ЄС на роки вперед» і продемонструє світові нездатність Європи діяти єдиним фронтом у критичний момент.
Для Брюсселя це питання не лише грошей, а й політичного суверенітету. Все більше європейських лідерів відкрито говорять про те, що США за Трампа більше не поводяться як стратегічний союзник, а як сила, що просуває власний порядок денний, ігноруючи європейські інтереси.
Голова найбільшої фракції Європарламенту – Європейської народної партії – Манфред Вебер зробив різку заяву: за його словами, Сполучені Штати більше не виконують роль лідера вільного світу та свідомо дистанціюються від Європи
Це особливо небезпечно в контексті витоків так званого «мирного плану», який, за інформацією західних медіа, обговорюється між Білим домом і Кремлем. У ньому йдеться про можливе використання частини російських активів під контролем США та одночасний тиск на Володимира Зеленського з вимогою поступитися територіями на Донбасі – навіть тими, які Росія наразі не контролює.
Для ЄС це виглядає як спроба нав’язати Україні «мир за будь-яку ціну», послабивши її позиції ще до початку реальних переговорів.
У Брюсселі дедалі частіше обговорюють радикальний варіант – ухвалити рішення про використання російських активів шляхом кваліфікованої більшості, обійшовши заперечення окремих країн
Однак дипломати визнають: такий крок може спричинити глибоку інституційну кризу в ЄС.
Альтернатива – двосторонні кредити Україні від окремих держав – виглядає слабкою і фрагментарною відповіддю на масштаб виклику.
Прем’єрка Латвії Евіка Сіліня прямо заявила: Європа повинна показати силу і здатність ухвалювати рішення, інакше вона ризикує втратити довіру не лише України, а й усього світу. Водночас вона застерегла Бельгію від ролі «другої Угорщини» – країни, що системно блокує ключові рішення ЄС.
Володимир Зеленський демонструє стриманий прагматизм
Для Києва не так важлива форма, як результат. Російські активи, репараційний кредит чи інший механізм – головне, щоб кошти надійшли і дозволили державі вистояти.
«Було б справедливо, щоб Росія платила за руйнування, – зазначив президент України. – Але будь-який формат, заснований на заморожених російських активах, – це справжній game changer».
Джерело: POLITICO
