фото:REUTERS/Violeta Santos Moura
Відсутність призначення нового керівника Офісу президента після відставки Андрія Єрмака свідчить не про завершення його ролі, а про трансформацію формату впливу
Таку оцінку висловив політолог Микола Давидюк в ефірі Radio NV, наголосивши: формального «розділення і прощання» з попереднім керівником не відбулося.
За словами експерта, саме пауза з кадровим рішенням є ключовим сигналом
Якщо президент Володимир Зеленський не призначає наступника, це означає, що система управління не була перезапущена, а вплив колишнього очільника ОП зберігається – щоправда, у менш публічному, «тіньовому» режимі.
Давидюк звертає увагу на свідчення зсередини політичного процесу: комунікації тривають, робочі питання вирішуються, а механізми взаємодії залишаються функціональними, хоч і позбавленими офіційної атрибутики.
Експерт допускає, що Єрмак може не з’являтися на нарадах або не бути присутнім фізично в Офісі, однак відсутність нового керівника де-факто консервує старі центри впливу. Саме тому, вважає Давидюк, нинішня ситуація більше схожа на зміну декорацій, ніж на зміну політичної архітектури.
Окремо політолог коментує питання потенційних кандидатів
У публічному просторі згадують різні прізвища – від кадрових дипломатів до чинних урядовців. Втім, за його оцінкою, більшість можливих претендентів або не зацікавлені в посаді, або готові погодитися лише на умовах, які не влаштовують президента.
Офіс президента, як наголошує Давидюк, Зеленський розглядає як власну управлінську «вотчину», де простір для автономних фігур обмежений.
Ситуація навколо ОП демонструє не стільки кадрову кризу, скільки особливості президентського стилю управління в умовах війни: концентрацію рішень, обережність у публічних перестановках і збереження неформальних каналів впливу.
Джерело: NV
