фото: seeds.org.ua
2025 рік для українського плодоовочевого сектору став неоднозначним
Війна, кліматичні ризики та відсутність повної офіційної статистики ускладнили планування й аналіз, однак галузь змогла не лише вистояти, а й у низці напрямків показати фінансову стійкість і експортний потенціал. Про ключові тенденції року розповів президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник.
За його словами, головною характеристикою сезону стало масштабне перевиробництво овочів так званого борщового набору – цибулі, капусти, моркви, буряка та картоплі
Причина класична для аграрного ринку: надвисокі ціни попереднього року стимулювали масове розширення посівних площ. У результаті пропозиція значно перевищила попит, а ціни на більшість позицій опустилися нижче собівартості, подекуди в рази.
Відносно стабільніше почуваються лише господарства з великими сучасними овочесховищами, які мають змогу притримати продукцію до кінця зими чи початку весни, коли ціни традиційно зростають.
Сегмент тепличних овочів у 2025 році принципово не змінився
Висока вартість енергоресурсів робить українські огірки та томати в зимовий період значно дорожчими за імпортні аналоги, насамперед турецькі. Попри вищу якість, конкуренція за ціною залишається для українських виробників складною і в середньостроковій перспективі суттєвих змін не очікується.
На цьому тлі більш оптимістично виглядає ситуація з яблуками
Урожай 2025 року в середньому по країні перевищив показники попереднього сезону, а ціни залишаються на рівні, який дозволяє професійним виробникам працювати з прибутком. Ціновий діапазон у 20–30 гривень за кілограм вважається ринком «здоровим», а експортні ціни – навіть дещо кращими, хоча й з урахуванням додаткових логістичних витрат.
Водночас галузь знову впирається у структурну проблему – дефіцит сучасних сховищ і потужностей для післязбиральної доробки, які залишаються ключовою точкою росту для інвестицій.
Груша у 2025 році підтвердила статус нішевої культури
Її виробництво в Україні обмежене через складність вирощування, тому пропозиція стабільно не покриває попиту. Це підтримує високі ціни, а імпорт з Бельгії та Нідерландів залишається важливим елементом ринку. Для якісної груші цінова ситуація протягом року була стабільно сприятливою.
Ягідний сектор пережив складний сезон через весняні приморозки
Врожай суниці садової виявився майже вдвічі меншим, ніж торік, а по ранніх сортах втрати сягали до 90%. Проте ситуацію частково врятувала ціна: середня оптова вартість зросла до 120–130 гривень за кілограм, що майже вдвічі вище, ніж роком раніше.
Це дозволило виробникам компенсувати частину втрат. Водночас Україна й надалі орієнтується переважно на внутрішній ринок суниці, оскільки за собівартістю поступається конкурентам із Північної Африки — Марокко та Єгипту.
Схожі тенденції спостерігалися і в сегменті лохини
Через погодні аномалії втрати врожаю на ранніх і середньостиглих сортах у ряді регіонів були критичними – подекуди до 100%. Пізні сорти виявилися більш стійкими. Ціни зросли на 40–50%, що знову ж таки частково нівелювало втрати.
Хоча рекордних показників виробництва цього року не зафіксовано, експорт лохини демонструє стабільно позитивну динаміку, зокрема на ринки ЄС та Великої Британії. У найближчі роки Україна має всі шанси закріпитися серед ключових європейських експортерів цієї ягоди.
Найуспішнішим напрямком 2025 року стала малина, передусім у сегменті заморозки
Попри втрати врожаю літніх сортів через зиму та весняні заморозки, ціни на сировину трималися на високому рівні — в середньому 110–120 гривень за кілограм. Це створило умови для оновлення рекордів експорту, зокрема у грошовому вимірі.
За оцінками УПОА, обсяг експорту на рівні 60–70 тисяч тонн за маркетинговий рік вже не є межею, і в найближчому сезоні Україна може збільшити поставки ще на 10 тисяч тонн і більше.
Загалом 2025 рік показав: навіть за умов війни та кліматичних викликів український плодоовочевий сектор здатен адаптуватися, вчитися на помилках і нарощувати експортні ніші
Ключовими викликами залишаються планування виробництва, інвестиції в зберігання та післязбиральну інфраструктуру і подальший розвиток переробки — саме ці фактори визначатимуть конкурентоспроможність галузі у наступні роки.
Джерело: SEEDS
