фото: Freepik
У Саф’янівській громаді Одеської області виникла суспільна напруга у зв’язку з упровадженням реформи старшої школи, яка передбачає зміну формату навчання після 9 класу
Найбільше занепокоєння ситуація викликала серед румуномовних жителів сіл Утконосівка та Комишівка, які вбачають у запланованій реорганізації загрозу подальшому функціонуванню освіти румунською мовою.
З 2027 року в Україні запроваджується профільне навчання у 10–12 класах у межах реформи «Нова українська школа»
Після завершення 9 класу учні обиратимуть між навчанням в академічному ліцеї або здобуттям освіти у закладах професійно-технічного спрямування.
Академічні ліцеї мають відповідати низці критеріїв, ключовим з яких є достатня кількість учнів. За концепцією Міністерства освіти і науки України, оптимальною вважається чисельність близько 100 учнів на паралелі, мінімально допустимою — близько 60. Такий підхід має забезпечити реальний вибір профілів навчання та формування навчальних груп за інтересами школярів.
Водночас МОН визнає, що не всі нинішні школи зможуть стати академічними ліцеями. Планування мережі таких закладів здійснюється з урахуванням транспортної доступності, а максимальна відстань підвезення учнів не повинна перевищувати 30 кілометрів.
Водночас саме це рішення викликало занепокоєння серед мешканців Утконосівки та Комишівки, де функціонують школи з навчанням румунською мовою
Після реформи ці заклади мають статус гімназій, що позбавляє їх можливості здійснювати навчання у старшій школі. Фактично це означає необхідність для учнів продовжувати освіту в інших населених пунктах.
Одеська обласна національно-культурна румунська асоціація «Бессарабія» звернула увагу на те, що з трьох потенційних академічних ліцеїв лише Озерненський має кадрові та організаційні передумови для навчання румунською мовою
Водночас відстань до цього населеного пункту перевищує нормативи, визначені Міністерством освіти і науки.
Зокрема, учням з Утконосівки доведеться долати близько 36 кілометрів, а з Комишівки — від 56 до 70 кілометрів автомобільним шляхом. Навіть можливе відкриття румуномовних груп у Кам’янському ліцеї не вирішує проблеми для частини учнів через значну територіальну віддаленість.
У грудні 2025 року асоціація «Бессарабія» звернулася з відкритим листом до президентів України, Румунії та Республіки Молдова, закликавши зберегти старші класи з навчанням румунською мовою у місцях компактного проживання громади.
У зверненні наголошується, що понад 90% мешканців Утконосівки є румуномовними громадянами України, а з 417 учнів місцевої школи 137 здобувають освіту румунською мовою. Автори документа застерігають, що втрата старшої школи може мати довгострокові негативні наслідки для збереження мовної, культурної та освітньої ідентичності громади, а також розцінюють такі рішення як потенційно дискримінаційні.
Пояснення місцевої влади
Начальниця управління освіти Саф’янівської сільської ради Тетяна Якименко наголошує, що реорганізація є складовою загальнодержавної освітньої політики, а громада діє в межах законодавчих вимог та рекомендацій МОН.
За її словами, в Утконосівській школі кількість потенційних ліцеїстів не досягає мінімально необхідного показника, а також існують обмеження щодо місткості навчального закладу та захисних споруд. Натомість в Озерному чисельність майбутніх учнів старшої школи дозволяє сформувати академічний ліцей.
Також зазначається, що в майбутніх ліцеях передбачено формування профільних груп, а не окремих класів, з можливістю обрання мови навчання. За потреби оголошуватимуться конкурси на посади педагогів, які володіють румунською мовою, а як учням, так і вчителям гарантуватиметься безкоштовне підвезення.
Водночас остаточні параметри функціонування академічних ліцеїв залежать від затвердження Міністерством освіти і науки України Положення про академічний ліцей, яке наразі перебуває на стадії доопрацювання.
Ситуація у Саф’янівській громаді наочно демонструє складність реалізації освітньої реформи в регіонах із багатомовним населенням
Подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від позиції Міністерства освіти і науки України, готовності держави врахувати мовні права національних меншин та конкретних рішень щодо організації доступної і якісної старшої освіти для всіх учнів громади.
Джерело: Південь Сьогодні
