фото з відкритих джерел
Українці останніми тижнями помітно активізували купівлю іноземної валюти, перш за все — доларів США
Попит на валюту збільшився як на міжбанківському, так і на роздрібному ринку, що спричинило підвищену увагу до курсу гривні й поведінки громадян.
Разом з тим, думки експертів щодо доцільності такої поведінки різняться.
Згідно з даними ТСН, у січні українці купили чистої валюти на $788 млн, що на $50 млн більше, ніж у грудні 2025 року
Це свідчить про підвищений інтерес населення до купівлі «твердих» валют, зокрема долара.
Фахівці очікують, що курс долара на міжбанку залишатиметься в діапазоні 43–43,3 грн/$, а Національний банк України (НБУ) готовий втручатися, щоб пом’якшити зростання курсу у разі значного попиту.
Аналітика валютного ринку також показує, що інтерес українців до іноземної валюти коливається в часі, і довший період купівель може бути частково сезонним.
Економічні чинники, що впливають на курс
1. Валютна політика НБУ та макроекономічна стабільність
Україна перейшла до гнучкого валютного курсу, при якому НБУ продовжує моніторити ринок, здійснюючи валютні інтервенції за необхідності. Такий режим дозволяє курсу змінюватися в обидва боки без різких «шоків».
Крім того, НБУ за останній рік зміцнив міжнародні резерви, що є важливим буфером для стабільності курсу.
2. Вплив інфляції та світових ринків
Інфляція в Україні залишається вищою за середні значення в Європі, що спонукає частину населення до «захисту» заощаджень у валюті. Також зовнішні фактори — глобальна невизначеність, коливання світових валютних ринків — впливають на настрої на валютному ринку.
3. Психологічні очікування населення
Експерти вказують, що хвиля скуповування валют частково має психологічний характер — люди прагнуть убезпечити заощадження від можливих коливань курсу. Ці очікування підсилюються інформаційним фоном і дискусіями про підвищення курсу долара.
Чи виправдана така поведінка: думка фінансистів
Сильні аргументи «за»
Захист від короткострокових ризиків.
У періоди коливань курсу деякі домогосподарства можуть бажати перейти частину заощаджень у валюту, щоб мінімізувати ризики гривневих втрат.
Аргументи «проти»
1. Долар не дає доходу.
Валютні заощадження залишаються «мертвим капіталом», оскільки не приносять відсотків. Якщо тримати валюту готівкою чи на невідповідних рахунках, кошти не працюють на свого власника.
2. Інвестиційні альтернативи вигідніші.
Українські депозити в гривні пропонують істотні процентні ставки, які можуть перевищувати темпи інфляції, що робить гривню ефективним інструментом для частини заощаджень.
3. Коливання курсу можуть бути тимчасовими.
Попит на валюту не завжди відображає фундаментальні зміни економіки, а часто — короткочасну реакцію на інформаційний фон.
Аналітики та фінансові радники рекомендують не концентрувати всі заощадження лише в валюті, а ділити ризики:
- частина коштів — у гривні (депозити, ОВДП);
- частина — у валюті для захисту від ризиків;
- частина — у довгострокових інструментах для отримання доходу.
Такий підхід дозволяє зберегти баланс між стабільністю та прибутковістю.
Активне скуповування доларів частиною українців має як раціональні, так і психологічні складові. Воно частково обумовлене очікуваннями на можливі коливання курсу та збереженням заощаджень від інфляції.
Водночас з фундаментальної точки зору валютні заощадження не забезпечують доходу та можуть втратити частину вигоди, якщо курс стабілізується або гривня зміцниться.
Фінансові експерти радять диверсифікувати фінансовий портфель і не робити поспішних висновків на основі короткострокових коливань валютного ринку, що особливо важливо в умовах війни та економічної невизначеності.
