Адміністрація Трампа просила Україну приймати депортованих з США іноземців – нова тактика чи моральний шантаж?

^{фото: Secom/Reuters}

У розпал повномасштабної війни та зруйнованої інфраструктури, коли Україна залежить від західної допомоги, адміністрація Дональда Трампа звернулась до Києва з вкрай нетиповим проханням: прийняти на своїй території депортованих з США громадян третіх країн

Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на документи, які були передані американським дипломатам у січні цього року.

У перші тижні після повернення до влади Трампова команда надіслала дипломатичний запит українському уряду щодо можливості прийняття іноземців, яких США депортували, але які не є громадянами ані України, ані США

Пропозиція надійшла попри те, що:

• Україна перебуває у стані війни;
• аеропорти країни не функціонують через постійні російські атаки;
• український уряд прямо не погодився на жодну подібну домовленість.

Документи свідчать, що відповідь Києва зводилась до фрази: “позиція буде сформована пізніше”, а обговорення так і не дійшло до найвищого рівня української влади.

Це звернення – лише частина масштабної стратегії Трампа щодо агресивного розширення програми депортацій

У прагненні зменшити кількість нелегальних мігрантів, команда Трампа зверталася до багатьох країн, серед яких:

• Сальвадор, Панама, Мексика, Коста-Рика — деякі отримували фінансові стимули чи дипломатичні бонуси;
• Руанда — погодилась прийняти третіх осіб в обмін на одноразову виплату в $100,000;
• Узбекистан — розглядався як транзитна точка для депортованих із Росії та Білорусі.

Трампівська адміністрація використовувала широкий спектр важелів впливу: від дипломатичних подарунків — до прямих погроз, наприклад, виведення підтримки або економічні санкції.

Чому це виглядає сумнівно?

1. Етичний аспект. Запропонувати воюючій країні приймати людей, яких вона навіть не знає, — це як мінімум цинічно.
2. Порушення нормальної дипломатії. Такі домовленості не є типовими, а радше мають характер “потайних угод”.
3. Політичний тиск. Україна, яка залежить від американської зброї, виявилася потенційною мішенню тиску у питаннях, що не мають до неї прямого відношення.
4. “America First” — глобально за рахунок інших. На тлі риторики Трампа про скорочення підтримки України, така ініціатива виглядає як спосіб використати залежність Києва у власних політичних цілях.

Яель Шахер із організації Refugees International зазначила, що підхід адміністрації Трампа виглядає як “ад-хок дипломатія”, яка базується на взаємовигідних — або навіть примусових — домовленостях.

Вона підкреслила безпрецедентність кількості таких ініціатив і їх моральну суперечливість.

Україна, за наявною інформацією, не погоджувалась на розміщення третіх осіб

Але сам факт подібної пропозиції ставить під питання майбутні формати співпраці між Києвом і Вашингтоном.

Адміністрація президента США має визначитися: чи варто перетворювати військових партнерів на інструмент внутрішньої міграційної політики?

^{Джерело: The Washington Post}