фото:slovoidilo.ua
Термін «бусифікація» — який в українському суспільному дискурсі використовується для опису силових і позаформальних методів примусового залучення громадян до військової служби — знову опинився в центрі уваги
Народний депутат Руслан Горбенко, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, висловив позицію щодо того, чому ця практика, на його думку, залишиться частиною системи мобілізації ще певний час, як працюватиме механізм «бусифікації» та які виклики стоять перед країною.
Автоматичний арешт коштів: що це означає
Як зазначив Горбенко, у разі, якщо військовозобов’язаний не оновив свої дані в реєстрах, вся інформація, що міститься у фінансовій системі, автоматично блокується або арештовується — поки людина не відреагує.
Це пояснюється тим, що державні органи отримують доступ до цифрових реєстрів, які тісно взаємопов’язані між собою, і в автоматичному режимі фіксують невідповідності.
Такий механізм має стимулювати громадян оновлювати інформацію, яку вони подають для ведення військового обліку, і виключити «сірі зони» в системі.
Хоча конкретні юридичні підстави для автоматичних арештів чи блокувань коштів у публічних джерелах поки що не деталізовані, сам факт пов’язання цифрових реєстрів із адміністративними наслідками відображає загальний тренд на поглиблену цифровізацію державних процесів — включно з фінансовими ресурсами та воєнним обліком.
Така практика вже знайшла своє застосування в інших автоматизованих системах, зокрема у сфері податкового стягнення, де нові механізми дозволяють автоматично списувати борги підприємств при наявності коштів на рахунках.
Горбенко також наголосив, що Україна має обмежений мобілізаційний ресурс — приблизно на півтора року, якщо не відбудуться суттєві зміни у демографічному складі військовозобов’язаних або в підходах до служби
Відтак, «бусифікація», на його думку, не просто не зникне, а може стати одним із інструментів заповнення тих «вакуумів» — ситуацій, коли законні механізми мобілізації не спрацьовують або значно сповільнені.
Ще одним болючим питанням, піднятим депутатом, є ситуація з молодими людьми у віці 18–22 років
За словами Горбенка, військові традиційно обурені тим, що саме ця вікова група має право виїжджати за кордон, а робочі руки, які могли б посилити економічну та військову сферу, залишають країну.
У парламенті та уряді, за інформацією депутата, вже обговорюються пропозиції щодо запровадження обов’язкової служби в тилових структурах на 6–12 місяців для тих, хто має право виїжджати. Така ініціатива має не лише підтримати оборону, але й зменшити соціальну напругу, пов’язану з нерівним розподілом навантаження під час мобілізації.
Критики практики «бусифікації» наголошують, що вона є порушенням прав людини та підриває суспільну довіру до процесу мобілізації
Зокрема, представники Уповноваженого Верховної Ради заявляли про майже повне викорінення таких випадків, але водночас визнавали їхній вплив на імідж держави та на дотримання законності.
Зі свого боку, дата оновлення даних у мобілізаційних реєстрах та доступність інформації про військовозобов’язаних відіграють ключову роль у тому, як працюватимуть і автоматизовані механізми, і традиційні військові процедури. Частина експертів вважає, що більш сучасні моделі військового обліку, які враховують реальні дані громадян і зменшують площину для незаконних дій, мають замінити силові практики.
Тема «бусифікації» продовжує бути однією з найгарячіших у контексті обговорення мобілізації в Україні
Виступ Руслана Горбенка наголошує на тому, що нинішні виклики — від обмеженого мобресурсу до проблем із молодими військовозобов’язаними — не можуть бути вирішені лише адміністративними «кнопками».
Водночас цифровізація державних реєстрів та їх інтеграція в різні системи управління створює передумови для нових механізмів контролю, які мають поєднувати законність, ефективність і повагу до прав громадян.
Джерело: Тelegraf.ua
