фото:freepik
Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №14005, який істотно змінює механізм роботи з боржниками
Документ має на меті підвищити ефективність виконання судових рішень та запровадити автоматизовану систему контролю за борговими зобов’язаннями.
Водночас у суспільстві законопроєкт викликав резонанс і побоювання, що навіть за комунальні борги українців можуть позбавляти єдиного житла.
Законопроєкт передбачає заборону для боржників розпоряджатися своїм майном до моменту повного погашення заборгованості
Йдеться як про нерухомість, так і про інше цінне майно – транспортні засоби, земельні ділянки чи рахунки.
Усі операції з майном перевірятимуться через Єдиний реєстр боржників, який інтегрують з державними органами, банками та фінансовими установами. Якщо запис про борг існує, нотаріус або інша уповноважена особа відмовлятиме у проведенні угоди.
Також передбачено, що система автоматично оновлюватиме інформацію після погашення боргу – дані про особу вилучатимуться з реєстру без додаткових звернень.
Адвокат Роман Ухов пояснює, що законопроєкт №14005 розроблено для наближення українського законодавства до європейських стандартів
Його головна мета – зробити виконання судових рішень швидшим і прозорішим.
«В Україні існує системна проблема з виконанням судових рішень: боржники часто блокують дії виконавців або приховують майно. Законопроєкт спрямований на розширення повноважень виконавців і автоматизацію процесів, що має спростити стягнення боргів»,
– зазначає юрист.
Єдине житло: чи справді можуть забрати квартиру за борги
Саме це питання стало предметом найгострішої суспільної дискусії.
У соціальних мережах поширюються твердження, що після ухвалення закону боржники ризикують втратити навіть єдину квартиру. Проте експерти наголошують, що закон не передбачає безконтрольного вилучення житла.
Згідно з чинним законодавством, реалізація житла можлива лише за певних умов – і ці норми залишаються чинними.
«Продати єдине житло боржника можна лише у разі, якщо сума боргу перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (приблизно 160 тисяч гривень). Крім того, якщо у помешканні проживають діти, особи з інвалідністю чи маломобільні громадяни, обов’язково залучаються органи опіки та піклування»,
– пояснює Роман Ухов.
Тобто заборгованість за комунальні послуги не може автоматично стати підставою для вилучення квартири. Рішення про реалізацію нерухомості ухвалюється виключно судом і може бути оскаржене.
Законопроєкт не скасовує права боржника на оскарження дій виконавців у судовому порядку або через Міністерство юстиції
Зміни стосуються насамперед технічної сторони процесу – автоматизації та прискорення перевірок.
«Виконавець зможе швидше отримати інформацію про майно боржника, зокрема про наявність коштів на рахунках. Якщо борг перевищує встановлений поріг і немає інших способів його погашення, виконавець може ініціювати звернення на майно – так само, як і зараз»,
— зазначає адвокат.
Коли документ набуде чинності
Законопроєкт №14005 наразі пройшов лише перше читання.
До другого читання народні депутати можуть внести зміни й уточнення. Остаточне рішення буде ухвалене після повторного голосування у Верховній Раді.
Після цього закон має підписати президент або повернути з вето, якщо він суперечитиме Конституції.
Отже, документ ще не набрав чинності, а його положення можуть зазнати суттєвого доопрацювання.
Джерело: ТСН
