фото: ua.depositphotos.com
У держбюджеті України на 2026 рік закладене чергове мінімальне збільшення прожиткового мінімуму – всього на 289 грн, до 3209 грн на місяць
Ця сума не лише не відображає реальних потреб громадян, але й не відповідає темпам інфляції.
Влада традиційно пояснює таке стримування тим, що прожитковий мінімум (ПМ) слугує базою для сотень “невластивих” виплат, і його підвищення спричинить різке збільшення бюджетних видатків. Однак ця проблема залишається невирішеною вже багато років.
Закон «Про прожитковий мінімум» діє з 1999 року, а суттєві оновлення до нього вносилися понад десятиріччя тому
Відтоді структура витрат українців кардинально змінилася, натомість методологія розрахунку прожиткового мінімуму залишилася практично незмінною.
Формально ПМ має відображати вартість мінімального набору харчів, товарів і послуг, необхідних для життя, проте його реальне значення давно відірвалось від фактичних потреб населення.
Офіційні розміри прожиткового мінімуму на 2026 рік залишаються на рівні, неспівставному з реальністю:
- загальний показник – 3209 грн;
- для працездатних осіб – 3328 грн;
- для людей, що втратили працездатність – 2595 грн.
Водночас економісти оцінюють фактичний прожитковий мінімум у межах 10–12 тисяч гривень, що у 3–4 рази перевищує офіційний.
Попри те, що прожити на встановлену державою суму неможливо, ПМ виконує іншу – суто технічну – функцію: він є базовим показником для визначення розмірів близько 200 видів державних виплат
Серед них як соціальні виплати для малозабезпечених, так і зарплати та пенсії суддів, прокурорів, державних службовців та інших посадовців, оплата яких регулюється спеціальними законами.
Таким чином, “бідняцький” рівень ПМ стримує не лише витрати на підтримку найбільш вразливих груп, але і фактично блокує підвищення доходів великих категорій державних працівників. Тому будь-яке істотне підвищення прожиткового мінімуму автоматично множить бюджетні витрати у кілька разів — і влада уникає цього кроку.
Якщо б прожитковий мінімум стосувався лише соціальної підтримки, його легко можна було б переглянути відповідно до реального споживчого кошика
Але його багатофункціональність перетворила цей показник на важіль, який визначає доходи й заможніших груп населення.
Економісти одностайні: нинішній ПМ втратив первинне соціальне значення та став політично вразливим індикатором, який використовують у популістичних цілях.
Володимир Дубровський (CASE Україна) називає нинішній рівень прожиткового мінімуму «злиденним», підкреслюючи, що значна частина пенсіонерів отримує виплати, нижчі за фактичний ПМ.
Гліб Вишлінський (Центр економічної стратегії) наголошує, що сам показник перетворився на застарілий “бюрократичний артефакт”, який більше шкодить державній політиці, ніж допомагає.
У 2023 році Мінсоцполітики анонсувало реформу, яка мала відв’язати всі “невластиві” виплати від ПМ та запровадити нову базову величину – умовну грошову одиницю, що не несе соціального навантаження
У Верховній Раді навіть зареєстрували чотири відповідні законопроєкти. Проте вже п’ятий місяць вони фактично “лежать мертвим вантажем”.
Без вирішення цього питання підвищення прожиткового мінімуму до реального рівня неможливе. Бюджет просто не витримає вибухового зростання витрат, а політичні ризики для влади є надто високими.
У багатьох країнах ЄС прожитковий мінімум не використовується як універсальна основа для державних виплат
Польща має два окремі показники:
- minimum egzystencji – мінімум виживання (приблизно 9600 грн/місяць);
- minimum socjalne – соціальний мінімум, що включає витрати на освіту, транспорт і культурні потреби (19–22 тис. грн на особу).
Ці показники не виконують функції технічного множника для зарплат держслужбовців та пенсій. Це – індикатори соціальної політики, а не бюджетного механізму. В Україні прожитковий мінімум виконує протилежну, неприродну роль.
Сучасний український прожитковий мінімум є радше індексом популізму, ніж соціальним стандартом
Його рівень використовується для політичних маніпуляцій, а не для реального забезпечення громадян елементарними потребами.
Поки прожитковий мінімум залишається прив’язаним до різнорідних державних виплат, будь-яка спроба його підвищити буде приречена на опір і уряду, і парламенту.
Вихід з глухого кута можливий лише через структурну реформу прив’язок, яка поверне ПМ до його соціальної функції.
Інакше Україна ще довго житиме з “паперовим” прожитковим мінімумом, що існує лише у бюджетних розрахунках, але не має нічого спільного з реальністю.
Джерело: УНІАН
