Чому Путін навряд чи погодиться на зустріч із Зеленським - Besarabia News

Чому Путін навряд чи погодиться на зустріч із Зеленським

Автор:

ВійнаПолітикаСтатті

фото: Mandel Ngan/Andrew Caballero-Reynolds/AFP

Ініціатива Білого дому організувати двосторонні переговори між президентом Росії Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським отримала обережну, навіть прохолодну реакцію Кремля

Хоча Москва формально не відкинула можливість такої зустрічі, реальні шанси на її проведення залишаються вкрай низькими.

Аналітики CNN вважають, що головною причиною небажання Путіна є неминуче визнання реальності, яку він роками заперечував: Україна має власного легітимного президента, і саме з ним доведеться вести переговори про майбутнє війни.

Ідея прямої зустрічі виникла після того, як минулого тижня Путін зустрівся з Дональдом Трампом на Алясці, а вже у Вашингтоні колишній президент США провів переговори із Зеленським та низкою європейських лідерів

Спочатку обговорювався тристоронній формат – Зеленський, Путін і Трамп. Проте після саміту Трамп несподівано заявив, що українському та російському лідерам варто спробувати домовитися самостійно, без його присутності.

Такий підхід мав би показати, наскільки реалістичними є перспективи компромісу. Водночас сам Трамп визнав, що неприязнь між двома президентами “жахлива” і що Путін може бути взагалі не зацікавлений у припиненні війни.

Володимир Зеленський неодноразово заявляв про готовність зустрітися з Путіним і підтвердив це після переговорів у Вашингтоні

Він навмисно уникає висунення передумов, щоб Кремль не отримав формальних підстав для зриву саміту.

Європейські лідери також підтримали ідею, навіть пропонуючи майданчики для переговорів. Так, президент Франції Еммануель Макрон назвав Женеву потенційним місцем проведення саміту. Водночас Макрон та його колеги з ЄС демонструють значно більше скепсису, ніж Трамп: французький лідер охарактеризував Путіна як “хижака і людожера”, а президент Фінляндії Александр Стубб прямо заявив, що довіряти російському президенту практично неможливо.

Формально Путін дав згоду на зустріч із Зеленським під час телефонної розмови з Трампом 18 серпня

Проте вже наступного дня глава МЗС РФ Сергій Лавров охолодив очікування, заявивши, що будь-які переговори потребують довгої та багаторівневої підготовки.

Тактика Москви зрозуміла: створити видимість відкритості, але фактично уникнути реального діалогу.

Більше того, Кремль свідомо висуває неприйнятні для Києва умови, наприклад, ідею проведення переговорів у Москві. Це дозволяє Росії перекладати відповідальність за провал домовленостей на Україну.

Існують щонайменше три причини, чому Путін не поспішає на зустріч:

  1. Питання легітимності. Кремль роками зображує Зеленського як “нелегітимного нациста”, а Україну – як “маріонеткову державу”. Особиста зустріч із президентом України означала б фактичне визнання зворотного.
  2. Військовий фактор. Москва вважає, що поки на фронті має тактичну перевагу, немає сенсу йти на переговори. Путін прагне тиснути далі, сподіваючись на вигідніші умови.
  3. Внутрішня пропаганда. Російське суспільство роками готували до думки, що Київ очолюють “нацисти”. Якщо Путін сяде за стіл із Зеленським, пояснити це виборцям буде надзвичайно складно.

Деякі експерти не відкидають варіант, що Кремль може піти на контакт – але лише за умови, що отримає відчутні політичні дивіденди

За словами Тетяни Станової з Центру Карнегі, Росія може використати переговори як спосіб утримати прихильність Трампа, запропонувавши новий раунд у Стамбулі з делегаціями високого рівня.

Проте навіть у цьому випадку йшлося б радше про демонстративний жест, ніж про реальні домовленості. Для Путіна зустріч із Зеленським залишається символічною поразкою, яку він не готовий визнати.

Пропозиція організувати саміт Зеленський–Путін виглядає привабливою для міжнародних посередників

Особиста зустріч підважує весь наратив російської пропаганди, а також змушує Путіна з’явитися в ролі сторони, яка шукає компромісу, а не диктує умови.

Тому з високою ймовірністю Москва і надалі тягнутиме час, прикриваючись “необхідністю підготовки”, продовжуючи військовий тиск на фронті. Для Києва та Заходу це означає: надії на швидкий дипломатичний прорив поки що ілюзорні.

Джерело: ВВС Україна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *