фото:shostka.info
Південні регіони України опинилися перед системною кризою у сільському господарстві
Через кліматичні зміни та відсутність розвиненої інфраструктури зрошення традиційні культури — соняшник та кукурудза — стрімко втрачають свої позиції на Одещині.
Як зазначає директор агротехнічного департаменту компанії «Прополе» Микола Сучек, степова зона, що охоплює Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області, фактично перетворюється на «сухий степ», а в окремих районах вже проявляються ознаки пустельних ландшафтів.
Унаслідок глобального потепління відбувається поступове зміщення зон вирощування основних культур
Якщо раніше саме Південь України вважався стратегічною базою для виробництва соняшнику та кукурудзи, то нині їхні посівні площі переміщуються у Центрально-Західний лісостеп і навіть на Полісся.
При цьому, за словами експерта, класичне Полісся майже зникло, а його території інтегрувалися до лісостепової зони, тоді як значна частина Центральної України набула характеристик степу.
«З 2020 року площі під соняшником на південному сході скорочуються, натомість у Центрально-Західному лісостепу вони продовжують зростати. Однак це призводить до іншої проблеми — надмірної концентрації олійних культур у сівозмінах»,
— наголошує Сучек.
Надмірне насичення сівозміни соняшником створює критичні ризики для ґрунтів
Зокрема, відзначається швидке поширення склеротиніозу та пероноспорозу — патогенів, здатних зберігатися у ґрунті до дев’яти років і значно знижувати врожайність наступних культур.
Сьогодні, за даними аграрних фахівців, у Хмельницькій, Тернопільській, Вінницькій, Чернівецькій та Івано-Франківській областях практично неможливо знайти посіви соняшнику без ознак ураження.
Погодні коливання — від нічних 9–10 °С до денних 27 °С у поєднанні з періодичними опадами — лише посилюють розвиток хвороб та знижують стійкість рослин.
Фінансовий тиск на агровиробників змушує їх скорочувати використання дорогих фунгіцидів, що унеможливлює повноцінний захист рослин від грибкових хвороб
У результаті навіть високотехнологічні господарства зіштовхуються із системними втратами врожаю.
«Проблему неможливо розв’язати виключно за допомогою хімічних обробок. Необхідний комплексний підхід: суворе дотримання сівозміни, сучасні агротехнічні рішення, а також застосування специфічної мікробіоти, здатної відновлювати баланс ґрунтів і стримувати розвиток патогенів»,
— підкреслює Сучек.
За відсутності масштабних програм зрошення Україна ризикує втратити південні регіони як стратегічні центри виробництва зернових та олійних культур
Переміщення соняшнику та кукурудзи на Захід хоч і пом’якшує наслідки кліматичних змін, проте створює нові ризики — деградацію ґрунтів, зниження врожайності та зростання фітосанітарного навантаження.
У цих умовах подальший розвиток аграрного сектору неможливий без переходу до інноваційної моделі: впровадження системного зрошення, біотехнологій та науково обґрунтованих сівозмін.
Лише такий підхід дозволить зберегти конкурентоспроможність України на світових ринках і забезпечити продовольчу безпеку держави.
Джерело: Південь сьогодні
