фото: BS NEWS/AI
Домовленості Вашингтона з Москвою щодо російського дизельного пального спричинили спротив частини американських законодавців
Критики адміністрації Дональда Трампа застерігають: економічні послаблення без перевірюваних зустрічних кроків Кремля можуть зменшити тиск на Росію та ускладнити переговори про припинення війни проти України.
Політологиня-американістка Олександра Філіппенко в коментарі 24 Каналу пов’язує ці ризики з прагненням команди Трампа швидко демонструвати дипломатичні результати.
На її думку, Москва може використовувати таку зацікавленість для отримання економічних і політичних переваг.
Це експертна оцінка можливих наслідків американської політики, а не підтвердження існування прихованих домовленостей.
Дизельна домовленість зустріла спротив у Конгресі
Одним із конкретних проявів протистояння навколо російського напряму стала законодавча ініціатива, представлена 16 жовтня конгресменом-демократом Грегорі Міксом. Двопартійний законопроєкт Prohibit Corrupt Russia Oil Deals Act спрямований на блокування домовленості щодо закупівлі та імпорту російського дизелю.
За повідомленням демократичної частини Комітету Палати представників із закордонних справ, документ передбачає заборону інвестицій Американської корпорації фінансування міжнародного розвитку в російську енергетику, анулювання відповідних ліцензій Мінфіну та запровадження енергетичних санкцій.
Мікс стверджує, що угода забезпечить Москві додаткові надходження, водночас не принісши американським споживачам обіцяного зниження витрат. Це позиція ініціатора законопроєкту.
Сам факт його внесення ще не означає ухвалення заборони або скасування домовленості.
Політична суперечність полягає в тому, чи допомагають економічні стимули змінити поведінку Росії
Якщо послаблення надаються без зобов’язань, виконання яких можна перевірити, Вашингтон ризикує витратити частину своїх важелів впливу до досягнення результату.
Тому оцінювати подібні угоди варто за їхніми умовами: що саме зобов’язалася зробити Москва, у які строки та які наслідки передбачено за невиконання. Оголошення економічної домовленості саме собою не свідчить про поступ у припиненні війни.
Інша чутлива тема — повернення американців із російського ув’язнення
За повідомленням 24 Каналу, 21 жовтня Росія звільнила Стівена Габбарда. Трамп заявив, що для цього не знадобився обмін і США нічого не мали надавати натомість. Водночас канал наводить його попередню заяву про відтермінування нових санкцій через повернення американця.
Ці повідомлення не дозволяють без додаткових доказів встановити конкретну ціну звільнення чи стверджувати, що воно було частиною дизельної угоди.
Повернення ув’язнених громадян є важливим завданням держави. Однак Філіппенко застерігає від ситуації, коли Москва починає сприймати утримання іноземців як спосіб отримувати поступки. У такій логіці успішне повернення однієї людини може супроводжуватися довгостроковим ризиком для інших.
Це можливий сценарій, а не доведений наслідок конкретного звільнення. Для його оцінки потрібні відомості про фактичні умови домовленостей і подальші дії російської влади.
Окрему критику викликає публічна риторика американських переговорників
Зокрема, 24 Канал повідомляє, що під час зустрічі з Путіним Стів Віткофф назвав його «гуманістом» та передав подяку Трампа за домовленість щодо дизельного пального.
Особистий контакт може допомагати підтримувати переговори. Проте прихильні висловлювання не є доказом зміни політики співрозмовника. Результативність дипломатії визначають виконані зобов’язання, зменшення насильства та дотримання домовленостей.
Так само припущення про наявність у Кремля компромату на Трампа не пояснює його рішення без належних доказів. Наведений матеріал таких доказів не містить. Для предметного аналізу достатньо публічних рішень адміністрації, умов економічних угод і реакції законодавців.
Для США головним випробуванням стає здатність поєднати повернення своїх громадян, економічні інтереси та підтримку України в послідовну політику. Найбільший ризик виникає тоді, коли Москва отримує конкретні переваги, а її зустрічні зобов’язання залишаються нечіткими. Саме співвідношення поступок і перевірюваних результатів має визначати оцінку домовленостей Трампа з Путіним.
