фото: Чулюк-Заграй Микита/Офіс Генпрокурора
Справа «Карфаген», у межах якої НАБУ та САП розслідують можливе прикриття шахрайських кол-центрів і легалізацію десятків мільйонів гривень, переросла у публічне протистояння між антикорупційними органами та керівництвом Офісу генерального прокурора
Після обшуків в ОГП Руслан Кравченко подав заяву про відставку, а згодом повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
У самому Бюро заявили, що офіційного повідомлення про підозру Кривонос не отримував, і назвали дії генпрокурора частиною «системної атаки» на незалежність антикорупційних органів.
Про розвиток конфлікту йдеться у матеріалі ТСН.ua, який зібрав позиції обох сторін та хронологію подій.
З чого почалася справа «Карфаген»
НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, учасники якої, за версією слідства, могли систематично отримувати неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів та легалізовувати отримані кошти.
Одним із ключових фігурантів слідство називає керівника одного зі структурних підрозділів Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву, який на оприлюднених записах НАБУ фігурує під позначенням «Канцлер».
За даними антикорупційних органів, у провадженні йдеться про можливу легалізацію активів на суму понад 89,9 млн грн.
Версія слідства полягає в тому, що діяльність шахрайських кол-центрів могла супроводжуватися системою прикриття за участю осіб, пов’язаних із правоохоронними структурами.
Сам Кропива свою провину заперечує. Його захист також стверджував, що оприлюднені записи розмов були вирвані з контексту.
Особливого резонансу справа набула 4–5 вересня, коли НАБУ та САП провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користувалися працівники Офісу генпрокурора
Зокрема, обшуки відбувалися у приміщеннях, пов’язаних із Русланом Кравченком та його першою заступницею Марією Вдовиченко.
Сам Кравченко заявляв, що слідчі дії проходили не лише у його службовому кабінеті, а й за місцем проживання.
Після цього Вдовиченко подала заяву про відставку.
Таким чином, провадження, яке спочатку стосувалося можливої діяльності кол-центрів та їхнього прикриття, безпосередньо зачепило керівництво Офісу генерального прокурора.
Кравченко свою причетність до незаконних схем та отримання грошей від кол-центрів заперечував.
За версією антикорупційних органів, йдеться про можливу систему, яка могла забезпечувати функціонування шахрайського бізнесу
НАБУ і САП стверджують, що учасники ймовірної злочинної організації могли прикривати діяльність кол-центрів, отримувати від них неправомірну вигоду, легалізовувати кошти та використовувати службові зв’язки для забезпечення роботи схеми.
При цьому всі викладені твердження на цьому етапі є версією слідства. Винуватість конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.
На тлі розвитку справи Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади генерального прокурора
Він назвав це рішення політичним та наголосив, що воно не означає визнання будь-яких звинувачень на його адресу.
Паралельно Кравченко висунув претензії до самих НАБУ та САП.
За його словами, під час слідчих дій антикорупційні органи нібито могли отримати доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень, у яких фігурують працівники НАБУ та САП.
Кравченко припустив, що метою могло бути отримання інформації про розслідування щодо самих антикорупційних органів.
НАБУ ці твердження заперечило.
14 вересня конфлікт вийшов на новий рівень
Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
За словами генпрокурора, Кривоноса підозрюють у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Кравченко також повідомив про підозру особі, яку назвав близькою до керівника САП Олександра Клименка. За його словами, йдеться про можливий вплив на суддів Вищого антикорупційного суду, пропозицію неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації.
Ці заяви є позицією Офісу генпрокурора й потребують оцінки в межах відповідних кримінальних проваджень.
У НАБУ і САП після заяви Кравченка повідомили, що станом на ранок 14 вересня Семен Кривонос офіційного повідомлення про підозру не отримував
Антикорупційні органи назвали заяви генпрокурора продовженням «системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
У НАБУ наголосили, що не беруть участі в політичній боротьбі та діють у межах закону.
Бюро також заперечило твердження про нібито вилучення матеріалів інших кримінальних проваджень та заявило, що не вимагало для своїх працівників будь-якого «імунітету».
Таким чином, між сторонами є принципова розбіжність навіть щодо процесуального статусу заявленої Кравченком підозри: він говорить про її підписання, тоді як НАБУ наголошує, що офіційного вручення не було.
Пізніше Кравченко, перебуваючи, за його словами, у закордонному відрядженні, оприлюднив так звані «плівки ОГП» та анонсував серію матеріалів проти директора НАБУ
У першому епізоді він заявив, що Кривонос нібито в минулому вдався до «фіктивного усиновлення», щоб уникнути відповідальності у справі про підкуп студентів під час виборчої кампанії у 2008 році.
Кравченко також стверджує, що Кривонос нібито приховав або некоректно представив частину інформації під час конкурсного відбору до НАБУ.
Водночас із наданої інформації не випливає, що ці твердження вже підтверджені остаточним судовим рішенням або що вони стали предметом нового обвинувального вироку. Тому їх слід розглядати саме як звинувачення, озвучені Русланом Кравченком.
Наразі конфлікт має одразу кілька рівнів
НАБУ і САП розслідують можливу причетність працівників ОГП до схеми прикриття шахрайських кол-центрів та легалізації коштів.
Руслан Кравченко, своєю чергою, заявив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та висунув низку інших звинувачень на адресу керівництва антикорупційних органів.
НАБУ та САП ці дії трактують як спробу тиску і заперечують частину тверджень генпрокурора.
Фактично йдеться вже не лише про одне кримінальне провадження, а про взаємний інституційний конфлікт між структурами, які самі мають повноваження розслідувати корупційні та посадові злочини.
Резонанс «Карфагену» полягає не лише у сумі ймовірно легалізованих коштів або можливій причетності прокурорів
Справа зачіпає питання незалежності НАБУ і САП, меж повноважень Офісу генерального прокурора та взаємного контролю між правоохоронними органами.
Крім того, конфлікт уже спричинив кадрові наслідки — заяви про відставку керівників прокуратури — і потенційно може мати подальший вплив на роботу всієї антикорупційної системи.
У наданій інформації також зазначається, що президент Володимир Зеленський відреагував на ситуацію з можливою підозрою директору НАБУ. Водночас зміст цієї реакції у наведеному матеріалі не розкрито, тому оцінювати позицію президента без додаткових даних некоректно.
Наразі ключовими залишаються два питання: чи отримає продовження справа «Карфаген» щодо інших можливих учасників схеми та який процесуальний розвиток матимуть звинувачення, висунуті Кравченком проти керівництва НАБУ і САП.
Джерело: ТСН.ua
