Компостування замість гноєсховищ: екологічний вибір для сучасного фермерства

^{фото: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу}

У сільському господарстві традиційним способом утилізації гною довгий час залишалося зберігання у гноєсховищах

Однак цей метод має суттєві недоліки: він спричиняє забруднення ґрунтів та водойм, супроводжується різким запахом, веде до втрати поживних речовин і створює антисанітарні умови.

Альтернативою є компостування — контрольований біологічний процес, під час якого гній у поєднанні з рослинними рештками перетворюється на якісне органічне добриво.

Переваги методу:

• екологічна безпека — зниження ризику потрапляння забруднювачів у ґрунт та воду;
• мінімізація запаху — аеробні процеси усувають різкий аміачний сморід;
• збереження поживних речовин — азот, фосфор і калій залишаються у доступній для рослин формі;
• покращення ґрунту — компост підвищує родючість та покращує структуру;
• економічна вигода — скорочення витрат на мінеральні добрива.

Як працює компостування?

1. Змішування гною з рослинними рештками.
2. Формування буртів для забезпечення доступу кисню.
3. Контроль вологості та температури (55–65 °C, що дозволяє знищувати патогени та насіння бур’янів).
4. Дозрівання протягом кількох місяців — у результаті виходить темна, однорідна маса без неприємного запаху.

Перехід на компостування є важливим кроком до європейських стандартів агровиробництва та складовою сталого розвитку агросектору

Це дозволяє зберігати екологічний баланс, підвищувати врожайність та одночасно зменшувати негативний вплив на довкілля.

Таким чином, компостування — це не лише сучасна технологія, а й стратегічний вибір для екологічно відповідального фермерства в Україні.

^{Джерело: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу}