фото: ОП
Україна продовжить системну роботу з американськими законодавцями, щоб зберегти двопартійну підтримку, а майбутні гарантії безпеки мають бути юридично зобов’язуючими
Водночас переговори щодо завершення війни потребують участі США та Європи й не варто очікувати швидких результатів від найближчих зустрічей із російською стороною.
Про це заявив перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця в інтерв’ю кореспондентці ТСН Олені Черняковій.
За словами Кислиці, результати виборів до Конгресу США змінюють політичне представництво, однак не скасовують необхідності підтримувати стабільні відносини з Вашингтоном
Україна має працювати як із чинними законодавцями, так і з новообраними представниками, незалежно від їхньої партійної належності.
Він наголосив, що Конгрес відіграє важливу роль у питаннях фінансування та бюджетних асигнувань, а тому збереження підтримки України залежатиме від послідовної взаємодії з обома палатами американського парламенту.
Окрему увагу, на думку Кислиці, необхідно приділити роботі не лише у Вашингтоні, а й безпосередньо в американських штатах, зокрема на Середньому Заході. Важливим напрямом він назвав комунікацію з помічниками конгресменів і сенаторів, які готують аналітичні матеріали та формують інформаційну базу для ухвалення політичних рішень.
Кислиця також зазначив, що співпраця зі США охоплює не лише дипломатичні контакти та мирні переговори, а й закупівлю озброєння та перспективи спільного виробництва. Зокрема, за його словами, питання спільного виробництва ракет PAC для систем Patriot залишається в порядку денному.
Коментуючи перспективи ратифікації гарантій безпеки для України новим складом Конгресу, Кислиця нагадав, що раніше президент США Дональд Трамп також висловлювався за необхідність їхнього затвердження законодавцями
Він пояснив, що ратифікація сама по собі не є стовідсотковою гарантією виконання домовленостей. Водночас вона має принципове значення, оскільки посилює юридичний статус зобов’язань і зменшує залежність домовленостей від зміни адміністрацій та політичних обставин.
За словами представника Офісу президента, Україна вже має досвід підписання документів, які не забезпечили належного рівня захисту. Зокрема, він згадав Будапештський меморандум. Тому, наголосив Кислиця, українське суспільство очікує не декларативних обіцянок, а юридично зобов’язуючих гарантій безпеки.
Говорячи про переговорний процес щодо завершення війни, Кислиця повідомив, що українська сторона підтримує постійний контакт з американськими партнерами
Перед можливим наступним раундом зустрічей в Абу-Дабі українські представники мали провести консультації у Брюсселі з американською та європейською сторонами.
За його словами, окремим напрямом цих консультацій є питання європейської архітектури безпеки та гарантій для України. Також обговорюватимуть економічну співпрацю і майбутнє відновлення держави.
Кислиця зауважив, що не варто очікувати миттєвих проривів від переговорів.
Водночас українська сторона готова розглядати можливі рішення щодо деескалації, зокрема енергетичного перемир’я та питань експорту сільськогосподарської продукції.
Він підкреслив, що кожна зустріч має завершуватися конкретним результатом, а не зводитися до формального обміну позиціями. За його словами, Україна не зацікавлена в участі у переговорах, які не дають практичного результату.
Чим переговори в Абу-Дабі відрізняються від зустрічей у Стамбулі
Кислиця також порівняв переговорні формати 2025 і 2026 років
На його думку, ключовою відмінністю зустрічей у Стамбулі від консультацій в Абу-Дабі та Женеві стала безпосередня участь США у тристоронньому процесі.
Він зазначив, що стамбульські зустрічі переважно полягали в озвученні позицій української та російської делегацій. Водночас їхнім важливим результатом стали домовленості про масштабні обміни військовополоненими.
Натомість в Абу-Дабі та Женеві представники України, Росії та США працювали не лише у спільному форматі, а й у двох робочих групах. Особливе значення, за словами Кислиці, мала військова група, яка опрацьовувала механізми дій армій у разі досягнення політичних домовленостей.
Зокрема, сторони працювали над рамковим документом щодо системи верифікації та моніторингу припинення вогню. Кислиця висловив сподівання, що напрацьовані механізми збережуть і використають у подальшому переговорному процесі.
Він також нагадав про підготовлені за участі України та партнерів проєкти документів щодо гарантій безпеки. Один із них стосується домовленостей між Україною та США, інший — співпраці з європейськими державами та іншими партнерами.
Окремо Кислиця наголосив на необхідності участі європейських держав у процесі формування майбутньої системи безпеки
За його словами, неможливо обговорювати безпеку Європи без безпосереднього залучення європейців.
Він також прокоментував можливі вимоги Росії щодо скорочення американської військової присутності у східних країнах НАТО, зокрема в Польщі. Кислиця зазначив, що такі питання залежать не лише від рішень адміністрації США, а й від позиції Конгресу, який визначає відповідні бюджетні параметри та чисельність американських військ у Європі.
Щодо можливих домовленостей між Москвою та Вашингтоном, які можуть стосуватися безпеки Росії, представник Офісу президента наголосив на принципі «нічого про Україну без України». Він також зауважив, що будь-які домовленості, які потребуватимуть ратифікації Конгресом США, мають пройти відповідну процедуру.
Таким чином, серед головних завдань України Кислиця назвав збереження двопартійної підтримки Сполучених Штатів, досягнення юридично зобов’язуючих гарантій безпеки та продовження переговорів за участі міжнародних партнерів.
Водночас він підкреслив, що мирний процес буде складним і тривалим, а його результативність залежатиме від готовності сторін переходити від заяв до конкретних рішень.
