фото: Ken Ishii – Pool/Getty Images
Під час 62-ї Мюнхенської безпекової конференції Китай оголосив про новий пакет гуманітарної енергетичної допомоги Україні, проте це рішення викликало суперечливу реакцію західних партнерів
Високопосадовці США та НАТО застерігають, що, попри риторику про мир та допомогу, Пекін фактично тривало підтримує російську військову машину, не використовуючи свої важелі для припинення війни.
На конференції у Мюнхені китайський міністр закордонних справ Ван Ї провів зустріч із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою
За підсумками сторони повідомили про намір Китаю надати енергетичну допомогу, яка має допомогти Україні впоратися з наслідками регулярних російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Офіційні публічні повідомлення зазначають, що допомога має гуманітарний характер, але розмір та конкретні умови пакету не розкриті.
В українській заяві щодо зустрічі також прозвучало запрошення китайського дипломата відвідати Україну, що свідчить про прагнення Києва розширити двосторонній діалог у контексті можливого мирного вирішення війни.
Китай офіційно запевняє, що прагне “конструктивної ролі” у політичному врегулюванні та не є стороною конфлікту.
У Пекіні також неодноразово наголошували, що не постачають летального озброєння ні Україні, ні Росії, і що підтримують діалогний шлях для досягнення миру.
Попри гуманітарні обіцянки, представники США навіть на міжнародних майданчиках — зокрема НАТО — виступили з різкою критикою політики Китаю щодо війни
Зокрема, посол США при НАТО Меттью Вітакер підкреслив, що Пекін має значні важелі впливу на Росію, але не використовує їх для припинення війни.
Він прямо зазначив, що Китай міг би зателефонувати президенту РФ та фактично завершити війну, а також перестати купувати російську нафту та газ, що серйозно обмежило б фінансування військових дій Москви.
США та їхні союзники стверджують, що Росія широко використовує китайські технології і товари подвійного призначення для виготовлення безпілотних літальних апаратів і іншої військової техніки, незважаючи на те, що Китай офіційно заперечує постачання озброєнь.
Зокрема, Китай залишається одним із найбільших покупців російської нафти, що дає Москві важливий джерело валютних надходжень на тлі західних санкцій та обмежень на експорт енергоресурсів.
За даними відстеження поставок, у січні 2026 року приблизно 1,65 мільйона барелів російської нафти на добу було доставлено до китайських портів, що стало одним із найвищих показників із початку повномасштабної війни.
Комплекс цих подій демонструє протиріччя в підходах Китаю до війни в Україні:
- Офіційні заяви Пекіна про підтримку діалогу і гумдопомогу підсилюють його позицію на міжнародній арені як «нейтрального» посередника;
- Критика західних партнерів звертає увагу на глибші економічні та технологічні зв’язки між Китаєм і Росією, які можуть підтримувати здатність Москви вести військові дії;
- Україна намагається балансувати між прийняттям допомоги і використанням можливостей для залучення Китаю до мирного процесу.
Експерти зазначають, що така “подвійна гра” у зовнішній політиці Китаю ускладнює міжнародні зусилля щодо тиску на Москву та створює додатковий виклик для стратегій пом’якшення конфлікту.
За словами західних дипломатів, саме економічна потужність Китаю та його рішення щодо торгівлі з Росією можуть суттєво вплинути на динаміку війни, якщо Пекін вирішить використати свій вплив для зупинки агресії.
Джерело: Fox News
