фото: Freepik
Міжнародний валютний фонд (МВФ) чинить тиск на Національний банк України, закликаючи до контрольованої девальвації гривні напередодні перемовин щодо нового пакету фінансової підтримки
Такий крок, на думку МВФ, міг би посилити державні фінанси, проте у Києві його вважають ризикованим і політично чутливим.
Як повідомляють джерела, знайомі з перебігом переговорів, МВФ бачить у поступовій девальвації можливість підвищити доходи бюджету, що формуються у національній валюті
Однак Національний банк України опирається цій ідеї, наголошуючи на ризиках для інфляції та суспільних настроїв.
Дискусія загострює відносини між Україною та ключовим кредитором у момент, коли країна потребує нової фінансової угоди. Поточна програма МВФ, укладена у 2023 році на $15,6 млрд, уже майже вичерпана. Наразі сторони ведуть переговори про новий пакет допомоги, який може сягнути $8 млрд.
Контекст: переговори у Вашингтоні та візит до Білого дому
Перемовини між Україною та МВФ продовжилися цього тижня під час щорічних зборів Фонду у Вашингтоні. На листопад заплановано технічні консультації, що мають підготувати ґрунт для офіційної домовленості.
Очікується, що найближчим часом до Києва приїде директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва, аби засвідчити підтримку та стимулювати досягнення угоди.
Паралельно Президент України Володимир Зеленський зустрівся у Білому домі з Президентом США Дональдом Трампом, намагаючись забезпечити подальшу військову та фінансову підтримку у відповідь на зростання російських атак останніми місяцями.
МВФ наголошує, що девальвація здатна збільшити номінальні доходи бюджету, зокрема через експортні контракти, які укладаються у валюті
Водночас українські посадовці вважають, що користь від цього буде обмеженою, адже бюджет значною мірою залежить від прямої міжнародної допомоги.
На їхню думку, різке послаблення гривні може запустити інфляційну спіраль, яка “з’їсть” фіскальний ефект і вдарить по соціальній стабільності. Окрім того, девальвація несе політичні ризики – українське суспільство болісно реагує на зростання цін, пам’ятаючи фінансові кризи минулих років.
З початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Нацбанк заморозив плаваючий курс гривні, аби запобігти обвалу валюти
Після укладання угоди з МВФ у 2023 році регулятор дозволив обмежені коливання в межах вузького коридору. Відтоді гривня втратила близько 13% щодо долара США.
Попри це, у МВФ вважають, що цього недостатньо для відновлення конкурентоспроможності економіки. Тим часом Україна залишається єдиною державою, що отримує кредити Фонду під час повномасштабної війни – із гарантіями від країн “Великої сімки” у разі неплатоспроможності.
Подальша співпраця України з МВФ є критичною для стабільності макрофінансів
Києву необхідно знайти баланс між вимогами донорів і внутрішніми ризиками. З одного боку – потреба в доларовій підтримці, з іншого – загроза інфляції, девальвації та політичного невдоволення.
Джерело: Bloomberg
