фото: aa.com.tr
10 листопада в Абу-Дабі розпочинається новий раунд тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо завершення війни
Зустріч триватиме два дні й стане першою з лютого 2026 року. Однією з ключових тем мають стати не лише умови припинення бойових дій, а й майбутня система безпеки України та Європи.
Водночас позиції Києва і Москви щодо територій залишаються далекими одна від одної.
Переговори відбуваються за посередництва Сполучених Штатів
Американську делегацію представлятимуть спецпосланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Українську групу очолює керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. До її складу також увійшли Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скібіцький.
Російську делегацію очолює помічник Володимира Путіна Володимир Мединський. Серед її учасників — заступники міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков і Михайло Галузін, а також представники російського військового керівництва.
За даними Reuters, переговори мають охопити питання завершення війни, післявоєнних гарантій безпеки та деескалації. Європейські представники також перебувають в Абу-Дабі, однак Москва наполягає, щоб основний формат переговорів залишався тристороннім — за участю України, Росії та США.
Нова архітектура безпеки Європи: чому це викликає занепокоєння
Окрему увагу привернули заяви американської сторони про можливість ширшої угоди, яка стосуватиметься не лише України, а й майбутньої системи безпеки на європейському континенті.
За словами Джареда Кушнера, під час консультацій із представниками України, НАТО та європейських держав обговорювали механізми постійного діалогу з питань безпеки, кризову комунікацію, військову прозорість, взаємні кроки для зниження ризику ескалації та довгострокову стабільність.
Однак сама ідея перегляду європейської безпекової системи викликає занепокоєння серед союзників України.
Росія роками вимагає обмежити розширення НАТО та змінити військову присутність Альянсу у Східній Європі. Зокрема, у грудні 2021 року Москва висунула вимоги щодо повернення військової інфраструктури НАТО до параметрів 1997 року.
Європейські посадовці побоюються, що обговорення нової архітектури безпеки може перетворитися на переговори про поступки Росії коштом інтересів країн континенту. Водночас представники ЄС наголошують: Москва не має права визначати, якою має бути безпека Європи.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявляла, що НАТО не становило загрози для Росії, а Кремль не має права вето щодо європейської безпеки.
Попри заяви Дональда Трампа про можливість масштабної угоди, швидкого прориву очікувати складно
Найбільш суперечливим питанням залишається територіальне.
За інформацією Reuters, Росія продовжує вимагати від України поступитися всією територією Донбасу, тоді як Київ відкидає можливість відмови від земель, які українські військові продовжують обороняти. Українська сторона також наполягає, що будь-які територіальні питання не можуть розглядатися окремо від надійних гарантій безпеки.
Американські представники, за даними видання, допускають можливість компромісу сторін. Водночас це не означає, що Україна погодилася на територіальні поступки або що відповідні домовленості вже досягнуті.
Президент США Дональд Трамп раніше припускав, що після завершення війни Україна може мати «трохи іншу форму». Державний секретар Марко Рубіо заявляв, що Вашингтон розглядає різні варіанти гарантій безпеки для України, однак остаточного рішення поки немає.
За інформацією The New York Times, припинення вогню не є центральним питанням нинішнього раунду переговорів. Натомість сторони мають зосередитися на ширших параметрах можливого врегулювання.
Напередодні переговорів заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков зробив заяви з погрозами на адресу Європи, зокрема припустив можливість короткої війни
Такі висловлювання пролунали на тлі підготовки до зустрічі, в якій він уперше бере участь у складі російської делегації такого рівня.
Присутність Рябкова може свідчити про намір Москви приділити особливу увагу питанням ширшої європейської безпеки та відносин із НАТО. Водночас сама зміна складу делегації не є доказом готовності США до поступок Росії.
Європейські представники, попри заперечення Кремля щодо їхньої участі в основному форматі, проводять окремі консультації з американською та українською сторонами. До обговорень залучені представники Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Європейського Союзу та НАТО.
Директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Володимир Дубовик у коментарі ТСН.ua висловив сумнів щодо можливості суттєвого прогресу
На його думку, позиції сторін залишаються незмінними, а з боку Вашингтона поки не прозвучало нових пропозицій, які могли б зрушити переговорний процес.
Експерт також не бачить ознак того, що США готові посилити тиск на Москву або надати Україні додаткову підтримку, яка могла б змінити баланс переговорів.
Водночас Марія Золкіна, керівниця напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», вважає, що політичне послаблення Дональда Трампа може вплинути і на розрахунки Кремля.
За її оцінкою, Москва може намагатися переконати американського президента в можливості масштабної угоди, яка передбачатиме поступки не лише з боку України, а й з боку Європи. Кремль також може розраховувати на розбіжності між європейськими країнами та Вашингтоном.
Золкіна припускає, що прагнення Трампа до зовнішньополітичного результату може зробити його вразливим до російської тактики створення ілюзії швидкого мирного врегулювання.
Нинішній раунд переговорів відбувається на тлі значних розбіжностей щодо територій, гарантій безпеки та майбутнього європейського порядку
Для України принциповими залишаються збереження суверенітету й територіальної цілісності, дієві гарантії безпеки та недопущення домовленостей про її майбутнє без участі Києва.
Водночас Росія намагається винести питання війни за межі двостороннього конфлікту й пов’язати його з переглядом безпекових відносин між Москвою, Вашингтоном і Європою.
Тому результат переговорів в Абу-Дабі залежатиме не лише від готовності сторін обговорювати припинення війни, а й від того, чи зможуть вони наблизити позиції щодо ключових суперечностей. Поки що підстав стверджувати, що зустріч завершиться домовленістю про припинення вогню, немає.
Джерело: ТСН
