фото: ANTONIO MASIELLO/GETTY IMAGES
62-га Мюнхенська безпекова конференція завершилася на тлі посилення міжнародних дискусій щодо можливого завершення війни в Україні
Центральною темою заходу залишалася безпекова ситуація в Європі та пошук дипломатичних механізмів для припинення російської агресії.
Президент України Володимир Зеленський під час виступу у Мюнхені закликав світових лідерів не ігнорувати загрозу, яку Росія становить для європейської безпеки, наголосивши, що своєчасна реакція міжнародної спільноти могла б запобігти початку повномасштабної війни.
«Якби це сталося раніше, ця війна не почалася б»,
— заявив Зеленський.
Окрему увагу учасники конференції приділили можливим переговорам із Росією
Державний секретар США підтвердив, що Вашингтон продовжує шукати варіанти компромісу між сторонами для завершення війни.
Також повідомляється, що на полях конференції американська сторона провела додаткові консультації з українською делегацією щодо подальших кроків мирного процесу. Попри відсутність деталей про конкретні домовленості, акцент США на дипломатичному врегулюванні вкотре підтвердив прагнення Вашингтона не лише підтримувати Україну, а й активізувати міжнародний тиск на Кремль.
Попри розмови про компроміси, позиція Росії залишається незмінною
Москва, за наявною інформацією, продовжує вимагати від України фактичної здачі частини Донбасу, яка нині контролюється українською владою.
Президент Зеленський категорично відкинув такі умови, підкресливши, що поступки агресору можуть мати небезпечні наслідки не лише для України, а й для всієї Європи.
«Якщо ми дамо йому можливість відчути оцю перемогу — ми не знаємо, що далі він зробить»,
— заявив глава держави.
Українська позиція залишається послідовною: будь-які переговори можливі лише в межах міжнародного права та з гарантіями безпеки.
Європейські партнери України під час конференції продемонстрували обережність і недовіру щодо реальних намірів Кремля припинити війну
У багатьох виступах лунала думка, що Росія використовує переговорну риторику як інструмент для виграшу часу або послаблення санкційного тиску.
Водночас президент України заявив про готовність до подальшого діалогу, але лише за умови посилення міжнародного тиску на РФ.
До рішучіших дій закликав і президент Франції, наголосивши на необхідності підсилення санкцій, оборонної підтримки України та консолідації Європи. Паралельно французький лідер допустив можливість прямого діалогу Європи з Кремлем, що викликало неоднозначну реакцію серед учасників конференції.
Окремим резонансним моментом Мюнхена стало загострення відносин між Україною та Угорщиною
Президент Зеленський публічно розкритикував прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, натякаючи на його небажання посилювати обороноздатність країни та підтримувати спільну безпекову політику ЄС.
«Один Віктор може думати, як виростити собі живіт, а не як наростити свою армію, щоб зупинити російські танки»,
— заявив Зеленський.
У відповідь Орбан фактично підтвердив, що позиція Будапешта щодо вступу України до ЄС найближчим часом не зміниться.
«Це дебати не про мене і не про вас. Це про майбутнє Угорщини, України і Європи. І саме тому ви не можете бути членом ЄС»,
— заявив угорський прем’єр.
Заяви сторін лише поглибили дипломатичну напругу на тлі того, що Угорщина вже тривалий час блокує просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.
Мюнхенська конференція 2026 року підтвердила: тема війни в Україні залишається ключовою для міжнародної безпекової архітектури
США декларують готовність шукати дипломатичні механізми завершення війни, Європа демонструє скепсис щодо щирості Росії, а Україна наполягає на принциповій позиції — без територіальних поступок і без «миру ціною капітуляції».
Разом із тим активізація переговорних дискусій свідчить про те, що 2026 рік може стати періодом посилення міжнародного дипломатичного тиску на Кремль.
Однак ключова позиція України залишається незмінною: будь-які компроміси можливі лише за умови, що вони не стануть поразкою, яка відкриє Росії шлях до нової агресії.
Джерело: Радіо Свобода
