фото: ОП
Масштабне кадрове перезавантаження, ініційоване Володимиром Зеленським на початку року, несподівано дало збій
Якщо в уряді та Офісі президента процеси загалом рухаються за запланованим сценарієм, то слабкою ланкою цього разу стала Верховна Рада, яка не змогла з першої спроби підтримати ключові призначення до Кабміну.
Чому парламент не зібрав голоси, які кадрові зміни ще попереду, як Кирило Буданов облаштовується на посаді глави ОП та навіщо влада паралельно готує новий закон про вибори.
Напередодні голосувань у «Слузі народу» були впевнені: звільнення і призначення Михайла Федорова та Дениса Шмигаля відбудуться без проблем
Федорова планували призначити міністром оборони, Шмигаля – міністром енергетики.
Єдиною інтригою залишалася відставка голови СБУ Василя Малюка.
У підсумку саме Малюка Рада звільнила з запасом голосів, як і Федорова та Шмигаля з попередніх посад.
А ось на їхнє нове призначення голосів уже не вистачило.
У фракції пояснюють це одразу кількома чинниками: відсутністю дисципліни, демобілізацією депутатів після тривалих перерв та небажанням опозиції підтримувати кадрові рішення Банкової.
За словами співрозмовників у «СН», після засідань фракції та комітетів частина депутатів просто розійшлася, і в залі залишилося близько 150 «слуг». У такій конфігурації провал другого блоку голосувань став неминучим.
Фактично влада спробувала провести кадровий «бліцкриг» за один день, тоді як парламент уже давно працює в режимі обмеженої мобілізації.
Результат – перенесення призначень і вимушена пауза в перезавантаженні уряду.
За інформацією джерел, уже найближчим часом Рада має повернутися до призначень Федорова та Наталухи, голоси під які планують зібрати за рахунок фракції «Слуга народу» та депутатських груп
Питання з Денисом Шмигалем можуть вирішувати окремо.
Паралельно готуються й інші зміни. Після визначення нового голови комітету з правової політики має бути закрито і кадрове питання в Міністерстві юстиції – його очолить Денис Маслов.
У «підвішеному» стані залишається міністр освіти Оксен Лісовий.
Рішення про його можливу відставку ухвалили ще півтора місяця тому, але через відсутність узгодженої кандидатури заміну відклали. Аналогічна ситуація – з віцепрем’єром Олексієм Кулебою, чия подальша доля залежить від активності НАБУ і САП.
Після переходу Федорова до Міноборони вакантною стане і посада очільника Мінцифри.
За даними РБК-Україна, її обійме нинішній заступник міністра Олександр Борняков у статусі виконувача обов’язків.
Сам Федоров, як очікується, зосередиться на кадровому й управлінському переформатуванні оборонного сектору, переносячи в нього IT-підходи – KPI, чіткі завдання та вимірювану відповідальність. Відставка головнокомандувача Олександра Сирського наразі не планується, але джерела визнають: стиль управління у війську стане жорсткішим.
Своє перезавантаження переживає і Офіс президента, який уже понад тиждень очолює Кирило Буданов
Головна інтрига цього призначення – чи є він потенційним наступником Зеленського або ж його тимчасовим балансом у системі влади.
Співрозмовники у президентському оточенні описують нинішню модель як «подвійну зірку»: Зеленський і Буданов демонструють публічну єдність, водночас чітко розмежовуючи ролі. Новий глава ОП активно вибудовує вертикаль управління і дає зрозуміти, що в Офісі – новий центр ухвалення рішень, за яким стоїть президент.
Буданов демонструє обережність у відносинах із парламентом і діє через консультації та коректний політичний діалог. Це було помітно, зокрема, під час обговорення кандидатури міністра юстиції.
Безумовно збережуть свої позиції перший заступник глави ОП Сергій Кислиця, який відповідає за мирні переговори, та Павло Паліса – куратор військового напряму. Решта заступників перебувають у зоні потенційного перегляду, хоча різких рухів найближчим часом не очікується.
Навіщо готують новий закон про вибори
Паралельно з кадровими змінами триває робота над законопроєктом про вибори.
Йдеться не про негайне проведення голосування, а про політичний і дипломатичний сигнал партнерам, насамперед США.
За словами учасників робочої групи, це відповідь на закиди щодо «дефіциту демократії» в умовах воєнного стану. Логіка проста: Україна готова до виборів, але війна робить їх неможливими – отже, ключ до виборів лежить через завершення бойових дій.
Новий закон має стати базою для перших повоєнних виборів.
Уже зараз у робочій групі виникають гострі дискусії — щодо багатоденного голосування, виборів за кордоном, участі біженців і можливого поєднання виборів із референдумом.
Дедлайн для підготовки документа — кінець лютого, і, за оцінками депутатів, він цілком реалістичний.
Перезавантаження, яке задумував Зеленський як контрольований і швидкий процес, виявило слабкі місця системи
Водночас влада демонструє готовність адаптуватися, не форсуючи рішень і зберігаючи баланс між урядом, ОП і Верховною Радою.
Як визнають співрозмовники в оточенні президента, сам Зеленський після останніх подій став жорсткішим і прагматичнішим.
Він краще розуміє, на кого може спертися, де потрібно тиснути, а де – чекати. І саме в такому режимі – без різких рухів, але з поступовим «дозавантаженням» системи – країна входить у новий політичний етап, де кадрові рішення дедалі тісніше переплітаються з війною, переговорами та майбутніми виборами.
Джерело: РБК-Україна
