фото:armyinform.com.ua
Після останнього саміту Європейської ради Європейський Союз опинився перед необхідністю переосмислити свою стратегію фінансування України
Пошук рішень триває на фоні зростання фінансового тиску всередині ЄС, блокування ключових механізмів допомоги та посилення військово-політичної агресії з боку Росії.
Як зазначають європейські дипломати, ЄС змушений готувати так званий «План Б» підтримки України, оскільки початковий варіант, що передбачав використання заморожених російських активів, наразі заблоковано Бельгією.
На тлі війни в Україні та поступового згортання фінансової допомоги з боку США, ЄС фактично залишається єдиним великим економічним союзом, здатним підтримати українську економічну стійкість у 2025–2026 роках
За даними дипломатів, Київ може зіткнутися із серйозною нестачею фінансування вже наприкінці першого кварталу 2026 року. Йдеться не лише про військову допомогу, а насамперед про бюджетну підтримку та забезпечення функціонування державних інститутів.
На сьогодні в ЄС обговорюються три можливі сценарії:
- Використання прибутків від заморожених російських активів (первинний план, заблокований Бельгією).
- Спільний борговий механізм – випуск ЄС нових боргових зобов’язань для фінансування України.
- Припинення фінансування України – сценарій, який підтримує лише Угорщина.
Одним із реалістичних варіантів може стати залучення спільного європейського боргу – механізму, аналогічного до того, що застосовувався під час пандемії COVID-19. Проте такий шлях потребує одностайності всіх країн-членів і може поглибити фінансові суперечки в Євросоюзі, зокрема з боку Франції та Італії, які вже перебувають на межі бюджетної кризи.
Бельгія, яка відіграє ключову роль у питанні заморожених російських активів (оскільки значна їх частина зберігається у системі Euroclear у Брюсселі), виступає проти поспішних рішень, аргументуючи це ризиками для власної фінансової системи
Крім того, уряд Бельгії, який перебуває під внутрішнім бюджетним тиском, не готовий погодитися на юридично невідпрацьовану модель так званого “репараційного кредиту”.
Ситуацію ускладнюють також політичні настрої в Угорщині та Словаччині, які дедалі частіше ставлять під сумнів стратегічні цілі допомоги Україні.
В умовах затримок європейських рішень Москва продовжує нарощувати військовий тиск
Кремль заявив про успішні випробування ядерної ракети “Буревєстник”, яка теоретично здатна нести ядерний заряд та має необмежений радіус дії. Це – черговий сигнал про те, що Росія планує довгострокову конфронтацію із Заходом.
Дискусія про допомогу Україні відбувається на фоні нових геополітичних викликів для Євросоюзу:
- Торговельна ескалація з Китаєм через обмеження експорту критично важливих матеріалів.
- Напруження на Близькому Сході, де ЄС намагається відіграти політичну роль у врегулюванні ситуації в Газі.
- Політичні кризи всередині ЄС, зокрема каталонське питання в Іспанії та дебати щодо верховенства права в Угорщині.
У цих умовах питання підтримки України перетворюється на тест на стратегічну єдність Європи.
Європейський Союз знову опинився перед необхідністю ухвалювати рішення в умовах кризи
На відміну від 2023 року, коли фінансування України вдалося погодити за екстреною процедурою, сьогодні простого рішення не існує. Вибір між спільними боргами, замороженими активами РФ або геополітичною поразкою у центрі Європи – це вибір між економічним ризиком та безпековою катастрофою.
Остаточне рішення має бути прийнято не пізніше 18 грудня, на наступному саміті Європейської ради.
До того часу Україна та вся Європа залишаються в режимі очікування – очікування того, чи здатна Європа взяти на себе відповідальність за власну безпеку.
Джерело: POLITICO
