фото:Sora Shimazaki
За матеріалами справи, у квітні 2025 року обвинувачений звернувся до знайомого військового, який самовільно залишив місце служби
На Одещині Подільський міськрайонний суд затвердив угоду між прокурором та обвинуваченим у справі про організацію передачі хабаря працівнику поліції.
Йдеться про суму у 5 тисяч доларів США, яку, за версією слідства, посередник мав передати поліцейському в обмін на виключення військовослужбовця з бази розшуку.
Він повідомив, що має зв’язки із заступником начальника сектору кримінальної поліції, який начебто може допомогти «вирішити питання» щодо зняття військового з розшуку.
Згодом чоловік домовився про зустріч із працівником поліції. Під час розмови військовому повідомили, що для «розв’язання проблеми» необхідно передати 5 тисяч доларів США.
Військовий погодився, після чого передав посереднику частину суми — 1,7 тисячі доларів, які той, у свою чергу, передав поліцейському. Саме після цього обох чоловіків затримали.
Суд визнав посередника винним та призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Однак реальне відбування покарання замінено іспитовим терміном строком на два роки — відповідно до угоди, укладеної між стороною обвинувачення та підсудним.
Цей випадок — не єдиний, коли фігуранти гучних справ на Одещині уникають реального ув’язнення завдяки укладанню угод із прокурором.
Так, у червні Чорноморський міський суд затвердив аналогічну угоду у справі про викрадення людини та самовільне привласнення владних повноважень. Обвинувачений, який разом зі спільниками видавав себе за представника військового ТЦК, отримав три роки позбавлення волі умовно — також із випробувальним терміном на два роки.
Подібні рішення викликають суспільний резонанс, адже, на думку правозахисників, практика угод із прокурорами у справах про корупцію чи насильницькі злочини часто підриває довіру громадян до правосуддя.
Проте юристи зазначають, що законодавство дозволяє укладати такі угоди, якщо сторони визнають провину, а прокурор вважає покарання співмірним тяжкості вчиненого діяння.
Джерело: ЦПР
