фото: Facebook-сторінка Володимира Зеленського та сайт президента Білорусі
Заява президента України Володимира Зеленського про вимогу демонтувати російські ретранслятори на території Білорусі стала однією з найобговорюваніших тем у міжнародній політиці
Київ заявив, що обладнання, розміщене поблизу українського кордону, використовується Росією для коригування ударів безпілотників по українських містах та цивільній інфраструктурі.
Українська сторона дала Мінську тиждень на демонтаж систем, попередивши, що в іншому разі «це зробить Україна».
У країнах Європейського Союзу реакція на заяву Зеленського виявилася обережною та стриманою
Європейські дипломати фактично уникнули прямої критики України, водночас наголосивши на необхідності недопущення подальшої ескалації в регіоні.
У коментарях європейських посадовців та аналітиків акцент робиться насамперед на тому, що Білорусь залишається важливим військовим союзником Росії та продовжує надавати свою територію для підтримки російської військової інфраструктури.
Європейські експерти також звертають увагу, що публічний ультиматум Києва став сигналом не лише Мінську, а й Москві — Україна демонструє готовність реагувати на загрози, пов’язані з атаками дронів та технічним забезпеченням російських ударів.
Частина західних оглядачів трактує заяву Зеленського як елемент психологічного та дипломатичного тиску на режим Олександра Лукашенка, який останнім часом намагається демонструвати більш стриману риторику щодо війни.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко публічно поки не відповів на ультиматум Києва
Однак незадовго до цього Лукашенко в інтерв’ю Al Arabiya English заявляв, що Білорусь не планує вступати у війну проти України та не зацікавлена у прямому зіткненні з НАТО. Він також висловлював готовність виступити посередником у можливих переговорах між сторонами конфлікту.
Водночас українська сторона наполягає, що Мінськ продовжує допомагати Росії через логістику, постачання пального та використання спеціального обладнання для коригування ударів.
У Росії на заяву Зеленського відреагували значно жорсткіше
Представники Кремля назвали слова українського президента «агресивними погрозами» на адресу Білорусі.
Російські державні медіа повідомили, що Володимир Путін планує обговорити ситуацію з Лукашенком найближчим часом. У Кремлі також заявили, що Білорусь здатна «самостійно забезпечити власну безпеку».
Російська риторика традиційно намагається подати заяву Зеленського як загрозу безпеці Білорусі та привід для подальшого зміцнення військової співпраці між Москвою та Мінськом.
Одночасно у російському інформаційному просторі почали активно поширюватися заяви про нібито «український шантаж» та «ризик ударів по білоруській території».
Експерти зазначають, що нинішня ситуація є черговим підтвердженням того, наскільки важливою для Росії залишається білоруська територія у війні проти України
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році Білорусь фактично стала тиловою базою для російської армії — через її територію перекидалася техніка, запускалися ракети та здійснювалася логістична підтримка військ РФ.
Тепер увага Києва зміщується ще й на технічну інфраструктуру, яка може допомагати Росії координувати удари безпілотниками по українських містах.
Аналітики вважають, що публічність заяви Зеленського має одразу кілька цілей: посилити дипломатичний тиск на Мінськ, продемонструвати готовність України до превентивних дій та привернути увагу міжнародних партнерів до ролі Білорусі у війні.
Попри жорстку риторику, більшість міжнародних оглядачів наразі не прогнозують негайного прямого військового зіткнення між Україною та Білоруссю
Однак ситуація свідчить про зростання напруги на північному напрямку та про те, що Київ дедалі відкритіше говорить про військові ризики, які створює присутність російської інфраструктури на території Білорусі.
На цьому тлі українське командування вже посилює оборону північного кордону та формує нові підрозділи безпілотних систем для реагування на потенційні загрози.
Джерела: Європейська правда, Суспільне Новини, Интерфакс.RU
