фото: Думська
Скандал довкола відеоспостереження переріс у справжню культурну катастрофу
В Акерманській фортеці, одному з найцінніших пам’ятників середньовічної архітектури на території України, виявлено грубі порушення законодавства під час встановлення системи відеоспостереження.
Як стало відомо, техніку змонтували без належного погодження, просвердливши стіни, зведені у XV столітті, що є прямим порушенням закону «Про охорону культурної спадщини».
Про це повідомив доктор історичних наук, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету Андрій Красножон.
Після нещодавнього візиту до фортеці науковець констатував: камери відеоспостереження були встановлені з порушенням усіх норм охорони історичних об’єктів. Дроти безсистемно прокладено по фасадах, а самі пристрої жорстко закріплено просто на давніх стінах.
«Це варварство, яке не могло бути погоджене з Мінкультом. Вони просто втикали камери, обплели фортецю дротами, просвердлили кам’яні стіни XV століття. Такий підхід – неприпустимий»,
– обурено заявив Красножон.
Найбільший парадокс ситуації полягає в тому, що камери було встановлено начебто в інтересах збереження пам’ятки – після того, як на території поблизу фортеці було зафіксовано діяльність «чорних археологів»
Проте, в гонитві за контролем, адміністрація фортеці сама стала причиною потенційного знищення унікальної історичної спадщини.
Ситуацію погіршує й інша знахідка Красножона – пошкодження системи водовідведення Гаремної вежі, яку відновили лише у 2021 році. Тоді було створено бетонну стяжку і встановлено водостоки, щоб запобігти руйнуванню стін через потрапляння дощової води.
Сьогодні ці елементи – засипані щебенем, що не лише знищує ефективність системи, а й загрожує відновленню руйнівних процесів.
«Було створено нормальну систему водовідведення. Але тепер, засипавши її щебенем, вони знову дозволили воді стікати по стінах. Навіщо це робиться — незрозуміло»,
— заявив історик.
Редакція місцевого медіа намагалася отримати коментар від керівництва фортеці, але спроби виявилися безрезультатними
Тим часом питання про відповідальність та санкції за знищення історичної спадщини зависло в повітрі.
Особливе занепокоєння викликає особа керівника КП «Фортеця» – Ігор Язаджи, депутат від партії «Слуга народу», який очолив підприємство у 2023 році
Місцеві мешканці згадують його не лише за політичною діяльністю, а й за сумнівним минулим, що включає судимість за розбій та можливу причетність до кримінальних угруповань 1990-х років. Саме за його керівництва, за повідомленнями очевидців, на території фортеці знову активізувалися «чорні археологи».
Призначення Язаджи, як зазначають журналісти, відбулося після того, як в Одеській обласній раді сформувався політичний альянс між «Слугою народу» та залишками проросійської ОПЗЖ
Саме цей альянс, як стверджують експерти, забезпечує кадрову недоторканність лояльних до «зелених» фігур, навіть якщо їхні дії суперечать національним інтересам та культурним цінностям.
Факт руйнування об’єкта національного значення вимагає негайної реакції Міністерства культури та правоохоронних органів
Встановлення камер відеоспостереження на історичному об’єкті не може і не повинно відбуватися без наукового нагляду, дозволів та технологій, що забезпечують збереження архітектури.
Те, що сьогодні відбувається в Акерманській фортеці – це не просто недбалість, а пряма загроза культурній спадщині України. В умовах війни та боротьби за ідентичність, дозволяти подібне у мирному регіоні – злочин перед майбутніми поколіннями.
Джерело: Думська
